Екологічна свідомість або ж скільки непотрібного пластику ми купуємо і відповідно потім викидаємо на смітник. Яку шкоду це робить навколишньому середовищу. Особливо з періодом розпаду в кількасот років. Ця тема вже не один рік в колі уваги фахівців і фахівчинь та активістському середовищі. Особливо актуальна вона напередодні поминальних днів.
Напередодні Великодня тема екологічної безпеки розглядали і на круглому столі в Академії державної пенітенціарної служби за участі представників ради нацбезпеки та оборони. Ніхто не знає, скільки в масштабах країни на поминальні дні ми принесемо пластику у вигляді квітів на кладовища, а це дешева сировина і дуже шкідлива.
Якщо в Чернігові цей пластик поїде на звалище, то в селах здебільшого його спалять. В атмосферу враз потрапить цілий букет шкідливих речовин. Далі з дощем випаде в землю, нашкодить не лише тваринам, а й воді, і з часом самим людям.
Представники ж православної церкви України кажуть, найперше в поминальні дні має бути духовний зміст, а не те, що ми принесемо в руках на кладовище. Але пам’ятаючи про мертвих, треба думати і про живих.
Альтернатива пластику, живі квіти, вказують в експертному середовищі. Не зрізані, а висаджені на могилі. Є сорти, які не потребують людського піклування і безпечні, і не дорогі.
А що обираєте ви, пластик з періодом розпаду в 300 років чи екологічно безпечні варіанти?
Сюжет телеканалу «Дитинець»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: поминальні дні, кладовище, пластик, екологія, квіти, «Дитинець»