GOROD.cn.ua

Цього року у Чернігові розпочався ремонт будинку, у якому свого часу мешкав художник Андрій Петусь

 

Дерев’яний будинок на Успенській, 34 є пам’яткою історії. Мистецтвознавцям він відомий як дім, де свого часу проживав художник Андрій Петусь.



«Цей будинок було побудовано у 1890 році. У нас є документи, які підтверджують це», – Ольга Алєксєєва, дружина співвласника будинку.

Дім звів Леонтій Савченко-Більський. Станом на 1908 рік будинком володіла його донька Олександра Колесникова, вдова дворянина. Протягом ХХ ст. тут проживали різні представники та родичі сім’ї Колесникових. Зокрема, з 1922 року в домі оселилися живописець Андрій Петусь із дружиною Зоєю, племінницею Олександри Колесникової.

«У період до війни тут проживала сім’я Петусів. Біографія Андрія Юхимовича Петуся відома. Робіт він має не дуже багато, але він багато зробив для того, щоб громада художників була об’єднана. Він очолював спілку художників Чернігівщини», – Ольга Алєксєєва, дружина співвласника будинку.

У 1927 році Андрій Петусь з колегами організовує у Чернігові філію Асоціації художників Червоної України.

У 1935 році через посилення ідеологічного тиску подружжя було вимушене виїхати з міста. Вони повернулися до цього будинку лише у 1944 році.

Андрій Петусь помер у 1958 році. Стіни оселі і досі прикрашають картини митця.

Сьогодні, як і раніше, будинок належить декільком родинам нащадків перших власників. Пані Ольга переїхала у цей будинок до чоловіка у 1981 році. Нині її син Святослав займається капітальним ремонтом оселі.

«Щодо архітектурних особливостей, то це традиційний для Чернігова будинок родини середнього достатку», – Святослав Потєєнко, син співвласника будинку.


Планування досить розповсюджене, з прохідними кімнатами; фасад має п’ять вікон. Три середні згруповано, що є своєрідною візитівкою часу та будівельної моди останньої чверті ХІХ ст.

«Будинок також має привабливу терасу, оздоблену тесаними стовпами, пропильними пласкими балясинами та мереживом, подібним до кажана завдяки своєму візерунку та розташуванню» , – Святослав Потєєнко, син співвласника будинку.

Вікна оздоблені скругленою лиштвою з уступами. Сандрики мають яскраво виражений рослинний мотив з трилисником у центрі композиції.

До сьогодення зберігся парадний вхід з лівого краю головного фасаду.

«Влітку 2020 року ми вирішили відновити будинок, тому що його технічний стан був вже дуже кепський. І отримали дозвіл на проведення таких робіт на пам’ятці історії» , – Святослав Потєєнко, син співвласника будинку.

У другій половині 2020 року було зміцнено фундамент по всьому периметру будівлі, знято частину старої обшивки стін, після чого стіни утеплили, а дошки пофарбували та повернули на місце. Паралельно розпочався процес утеплення старих дерев’яних вікон та реставрації віконниць, удосконалення системи відведення дощової води, відновлення мезоніну, опорної конструкції веранди та різьбленого оздоблення будинку.

«На нашому будинку дуже багато мережива. Ми його відновлюємо за допомоги Чернігівської політехніки і їхніх фрезерних верстатів. Виходять такі гарні вироби», – Святослав Потєєнко, син співвласника будинку.

Роботи з відновлення будинку та його оздоблення ведуться за участі проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова».

«Зараз може здатися, що цей шлях відновлення дерев’яного будинку дуже складний. Але Чернігів, вдягаючись у пластик, втрачає своє обличчя. Дійсно, дуже багато туристів їздять саме за духом міста. Можливо, і варто відновлювати будинки для того, щоб зберегти цей дух», – Святослав Потєєнко, син співвласника будинку.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: архітектура, історія, дерев’яний будинок, «Дитинець»