Witch

Новий альбом "Witch" від In This Moment — це музичний еквівалент ситуації, коли ти заходиш у темний ліс, очікуючи зустріти давню відьму, а там Марія Брінк вже орендувала галявину, поставила сцену, повісила червоні штори й оголосила тур на підтримку внутрішньої темряви.

In This Moment давно зрозуміли головне правило сучасного металу: якщо пісня недостатньо драматична сама по собі, треба просто додати ще трохи драматичності. А якщо й цього мало — ще шепіт. А потім жіночий вокал, який звучить так, ніби його записували під час екзорцизму, але екзорцист був на профспілковій перерві.

"Witch" не намагається переконати слухача, що перед ним щось просте. Навпаки: альбом із першої хвилини наполегливо демонструє, що тут усе дуже серйозно, дуже темно і дуже символічно. Тут є окультний антураж, готична мелодрама, важкі гітари й атмосфера «як виглядати небезпечно».

Гурт чудово знає свою аудиторію і не робить жодних спроб її здивувати. Якщо ви прийшли за витонченим музичним мінімалізмом — співчуваємо. Якщо ж вам хочеться, щоб кожна композиція звучала так, ніби зараз почнеться фінальна сцена вампірської опери, — ласкаво просимо додому.

Особливо цікаво спостерігати за вокалом Марії Брінк. Вона може за кілька секунд перейти від ніжного шепоту до крику людини, яка щойно дізналася, що хтось посмів назвати її темний культ «трохи театральним». Цей контраст давно став фірмовою рисою гурту, але на "Witch" він часом набуває майже комічної досконалості.

Музично альбом балансує між металом, індастріалом, альтернативним роком і великою кількістю продюсерських ефектів. Десь важко, десь моторошно, десь навіть дивно красиво. А десь виникає відчуття, що продюсер просто сказав: «Давайте ще раз. Але цього разу — ТЕМНІШЕ».

У цьому й полягає головна перевага та головний недолік "Witch". Альбом настільки добре знає, чим він хоче бути, що практично не залишає місця для сумнівів. Він не запитує: «Чи подобається вам ця естетика?» Він повідомляє: «Вам подобається ця естетика». І, що характерно, досить переконливо.

Зрештою, "Witch" — це не просто альбом. Це вистава, фотосесія, ритуал і, можливо, корпоративний тренінг із розкриття внутрішньої відьми, замаскований під металевий реліз.

Чи надто пафосно? Безумовно.

Чи надто театрально? Без найменших сумнівів.

Чи можна було зробити це скромніше? Теоретично так. Але тоді це вже не був би In This Moment.

In This Moment - Crawl