Private music

Відверто кажучи, Deftones оголосили в мережі — "привіт, ми переродилися". Потім показали обкладинку: біла змія на зеленому фоні, така ж невловима, як настрій після ранкового еспресо.

Почнемо з треку “my mind is a mountain”: вони вирішили, що “створити хіт” — означає втиснути важкі гітарні рифи у сонний шугейз. "Ось він, твій емоційний вибух через меланхолію!" — наче хтось зробив бутерброд з агресії та кайфу.

А далі — “milk of the madonna”, друга подача, яка звучить, як якби Богородиця дала тобі енергетик. "Locked club" вміє одночасно хизуватися і залишатися витончено м’яким, "ecdysis" — це коли синтезатори намагаються бути Depeche Mode у світі, що занадто агресивний.

“I Think About You All The Time” — це баладний монстр, який гладить тебе по голові, а потім б’є прямо в серце. Схоже, Чіно перепросив у всіх за втрату романтизму та навіть трохи за спів у стилі Моррісі.

Фінал — “Departing the Body”. Іронічно або драматично — залежить від твого попереднього стану. Це як прощатись із власним духом: спочатку шепіт, потім це шепотом стає щось, що просто... є. Ідеально для тих, хто хоче повернутися до крісла, вимкнути лампу і подумати “ой, я щойно пережив пісню”.

Deftones знову довели, що їхні треки — це ніби борщ: важкий, трохи готичний, але з ніжним післясмаком. Якщо ваша душа потребує красивого розладу або ви просто хочете відчути себе на вершині гірської свідомості — це ваш вибір. 

Отож: вражає? Звичайно. Передбачувано? Трохи. Але — це ж Deftones, і вони мали б здивувати, навіть якщо здаються вони таким самим повтором. І все ж повтор — це теж мистецтво.

Deftones - My mind is a mountain