«Ялівщина: реалії сьогодення»
12 квітня 2008 09:17
Переглядів: 4539
Мітки:
Мітки:
Напевно кожен з Вас знає, що зараз коїться в урочищі Ялівчина? Я думаю кожного зацікавить минуле і сучасне «легенів Чернігова».
Тому пропоную розглянути все спочатку:
У II пол. XVII століття, а саме у 1672 виходить сьомий випуск „Праць Чернігівської губернської архівної комісії“ в якому вперше згадується Ялівщина! Це перша писемна згадка про неї.
У 1944 році виходить «Протокол Совещания при Черниговском Облисполкоме от 8 декабря по вопросу об организации в г. Чернигове Государственного Обласного Ботанического Сада» в якому говориться: «…Обсудив доклад о необходимости организации в г. Чернигове Государственного Ботанического Сада с практическим уклоном в целях освоения новых полезных растений в сельском, лесном, коммунальном и других отраслях народного хозяйства Черниговской области и других смежных с ней областей …считать возможным отвести под ботанический сад площадь городских земель урочище «Еловщина» свыше 200га и участок на восток от стадиона между р. Десна и ул. Революции площадью примерно 50 га». Ще в одному архівному документі говориться: «В Ботаническом Саду уже в готовом виде дано то, что с таким трудом было искусственно создано в знаменитом Тростянецком дендропарке. Меняющиеся на каждом шагу виды (рельефы) - склоны, обрывы, овраги, возвышенности, низменности, полянки, опушки, открывающаяся панорама города, логовины, балки, похожие на зеленые ущелья – и это все в «черте города», полная иллюзия горной местности . Черниговский Ботанический Сад – единственное учреждение такого типа на украинском Полесье». У 1946 р. площа Чернігівського обласного ботанічного саду складала 170 га і нараховувала 480 видів рослин; 720 сортів декоративних рослин; мала 3 відділи.
У 1956 році Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі. Лише за один цей рік було реалізовано 453 тис. декоративних, плодово-ягідних та деревовидно-чагарникових рослин.
Але, жодного документу, який би підтверджував ліквідацію Ботанічного саду – просто не існує. Тоді можна стверджувати, що він формально існує і по цей день. Але ж його вже давненько немає.
Отже, як бачимо з вище переліченого, урочище вважалося культурною місцевістю, «живими легенями міста», та просто місцем відпочинку людей.
А що ж коїться зараз? Нажаль, багатьом чернігівцям начхати, що буде з нею через 5, 10, 15 років, головне піти туди, відпочити, залишити купу бруду, та можна йти додому і спокійно відходити від гулянки. А сміття то залишається! І хто його буде прибирати чи вивозити? Напевно нікому, бо саме так твердять сьогоденні факти:
Багаті теж плачуть
Як бачите – сміття хоч відбавляй! А чому б нам не вийти на так званий суботник та прибрати це сміття, та насолоджуватися неповторною красою урочища? Але звісно, для цього потрібна й підтримка міської влади.
А про що в цей час думає влада? Заради свого власного збагачення вони видають рішення по забудові урочища. Тільки незрозуміло одне – це що, один з методів наповнення міського бюджету, чи власного гаманця? Напевно, останнє! А хто в цьому винний, депутати чи громада міста? Мабуть громада, адже цих же посадовців ми з вами обираємо на виборах, а вони, в свою чергу, таким способом нам віддячують. І куди ж тільки дивиться прокуратура міста? А, я ж забув, це ж рідні брати і сестри і вони один одного прикривають та захищають! Та хто ж захистить «Ялівщину» від руйнації? Ось наприклад, зовсім недавно, по-під проїжджою частиною дороги було встановлено соснові підпорки:
Що далі – поставимо ось таку огорожу?:
Чи таку?:
Та забудуємо всю Ялівщину котеджами, а де ж будемо ми та наші нащадки проводити вільний час? Легше всього продати – ніж купити чи взагалі зберегти хоч маленьку крапельку нашої історії.
І ще одне, чи не здається Вам випадковим той факт, що коли політичні організації борються за один об’єкт громадського спокою, в цей час активно забудовується інший, звісно ж без погоди з місцевими жителями чи громадою міста взагалі, хоча саме так повинно бути, адже така графа міститься у Статуті м.Чернігова!
Отже, чи не пора нам стати всім на захист наших пам’яток історії та культури і зберегти це все для нащадків і для самих себе? Давайте робити конкретні справи на захист «легенів міста», адже їх може не стати!!!
Тому пропоную розглянути все спочатку:У II пол. XVII століття, а саме у 1672 виходить сьомий випуск „Праць Чернігівської губернської архівної комісії“ в якому вперше згадується Ялівщина! Це перша писемна згадка про неї.
У 1944 році виходить «Протокол Совещания при Черниговском Облисполкоме от 8 декабря по вопросу об организации в г. Чернигове Государственного Обласного Ботанического Сада» в якому говориться: «…Обсудив доклад о необходимости организации в г. Чернигове Государственного Ботанического Сада с практическим уклоном в целях освоения новых полезных растений в сельском, лесном, коммунальном и других отраслях народного хозяйства Черниговской области и других смежных с ней областей …считать возможным отвести под ботанический сад площадь городских земель урочище «Еловщина» свыше 200га и участок на восток от стадиона между р. Десна и ул. Революции площадью примерно 50 га». Ще в одному архівному документі говориться: «В Ботаническом Саду уже в готовом виде дано то, что с таким трудом было искусственно создано в знаменитом Тростянецком дендропарке. Меняющиеся на каждом шагу виды (рельефы) - склоны, обрывы, овраги, возвышенности, низменности, полянки, опушки, открывающаяся панорама города, логовины, балки, похожие на зеленые ущелья – и это все в «черте города», полная иллюзия горной местности . Черниговский Ботанический Сад – единственное учреждение такого типа на украинском Полесье». У 1946 р. площа Чернігівського обласного ботанічного саду складала 170 га і нараховувала 480 видів рослин; 720 сортів декоративних рослин; мала 3 відділи.
У 1956 році Чернігівський ботанічний сад був єдиним науково-дослідницьким закладом такого спрямування на Лівобережному Поліссі. Лише за один цей рік було реалізовано 453 тис. декоративних, плодово-ягідних та деревовидно-чагарникових рослин.
Але, жодного документу, який би підтверджував ліквідацію Ботанічного саду – просто не існує. Тоді можна стверджувати, що він формально існує і по цей день. Але ж його вже давненько немає.
Отже, як бачимо з вище переліченого, урочище вважалося культурною місцевістю, «живими легенями міста», та просто місцем відпочинку людей.
А що ж коїться зараз? Нажаль, багатьом чернігівцям начхати, що буде з нею через 5, 10, 15 років, головне піти туди, відпочити, залишити купу бруду, та можна йти додому і спокійно відходити від гулянки. А сміття то залишається! І хто його буде прибирати чи вивозити? Напевно нікому, бо саме так твердять сьогоденні факти:
Багаті теж плачуть
Як бачите – сміття хоч відбавляй! А чому б нам не вийти на так званий суботник та прибрати це сміття, та насолоджуватися неповторною красою урочища? Але звісно, для цього потрібна й підтримка міської влади.
А про що в цей час думає влада? Заради свого власного збагачення вони видають рішення по забудові урочища. Тільки незрозуміло одне – це що, один з методів наповнення міського бюджету, чи власного гаманця? Напевно, останнє! А хто в цьому винний, депутати чи громада міста? Мабуть громада, адже цих же посадовців ми з вами обираємо на виборах, а вони, в свою чергу, таким способом нам віддячують. І куди ж тільки дивиться прокуратура міста? А, я ж забув, це ж рідні брати і сестри і вони один одного прикривають та захищають! Та хто ж захистить «Ялівщину» від руйнації? Ось наприклад, зовсім недавно, по-під проїжджою частиною дороги було встановлено соснові підпорки:
Що далі – поставимо ось таку огорожу?:
Чи таку?:
Та забудуємо всю Ялівщину котеджами, а де ж будемо ми та наші нащадки проводити вільний час? Легше всього продати – ніж купити чи взагалі зберегти хоч маленьку крапельку нашої історії.
І ще одне, чи не здається Вам випадковим той факт, що коли політичні організації борються за один об’єкт громадського спокою, в цей час активно забудовується інший, звісно ж без погоди з місцевими жителями чи громадою міста взагалі, хоча саме так повинно бути, адже така графа міститься у Статуті м.Чернігова!
Отже, чи не пора нам стати всім на захист наших пам’яток історії та культури і зберегти це все для нащадків і для самих себе? Давайте робити конкретні справи на захист «легенів міста», адже їх може не стати!!!
Додати в:
