Нинішньому обивателю. тобто мені, було добре відомо про важкі умови, в яких зростав юний Тарас Григорович. Важка доля спіткала його батька. Проживши на білому світі сорок років, він не пережив діда Шевченка, який добре пам'ятав козацьку вольницю. В поемі "Гайдамаки", в Епілозі Тарас Шевченко згадує, як батько в неділю відклав після читання Мінеї. Завдяки радянський ідеології не всі знають, що Григорій Шевченко кожної неділі після відвідування церковної служби, читав видатний твір "Четьи Минеи", автором якого є Св. Димитрій Ростовскій (Туптало), яку А.С. Пушкін назвав "вечно живой". Звичайно, малий Тарас добре знав Псалтир. Але яким би був його духовний світ, якби батьковою милистю він не доторкнувся до одного з самих фундаметальних церковних творів.
Доречно згадати російськомовну повість Тараса Григоровича "Наймичка", в який хуторянин Яким бажає придбати "Житія святих", щоб постійно читати. Можливо якраз в цій повісті Шевче
...