школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима



SHOPTOYS

Власник мабутнього

Завдяки зусиллям та грошам певних приватних осіб на Чернігівщині відроджується ще один фактично зниклий хутір.



«Чернігівщина» вже розповідала про такі приклади. Якщо Червоній Поляні (2 жителі) на Коропщині не дають вмерти колишні в’язні та алкоголіки, що живуть у центрі реабілітації, а Ворону (троє місцевих) на Борзнянщині підприємець з Чернігова прагне перетворити на центр зеленого туризму, то село Майбутнє відроджує із забуття афганець з Харкова.

Жити по-новому

Майбутнє стоїть на межі Корюківського й Семенівського районів. Село було порожнє після смерті останнього місцевого 7 років тому.

Назва походить від сподівання жити по-новому. Як і нині, у 1925-му люди замість старого нікчемного життя прагнули нового, світлого та щасливого. Частина безземельних селян з села Білошицька Слобода оселилися на лісовій галявині за 5 км від старого дому і на честь омріяного світлого майбутнього вирішили так і назвати поселення. В радянській історії району село відзначилося як місце появи першого колгоспу.

Може відмітитися в історії Корюківщини Майбутнє і зараз. Не тільки як перше відроджене з небуття село району, а й як перше фермерське господарство, побудоване на американський манер. Мається на увазі, що села, як такого, вже й не існує - живуть там тільки власники господарства, і навкруги - нікого. Хоча це й розходиться з планами власника господарства Бориса Миколайовича Гусаренка, який прагне якщо й не повернути у Майбутнє нащадків колишніх мешканців села, то хоча б здобути їх як дачників. Проте Лілія Гусаренко, дружина Бориса Миколайовича, думає, мабуть, дещо інакше: Майбутнє їй тим і подобається, що окрім них з чоловіком тут нікого немає й ніхто з сусідів через паркан не зиркає. А зазирати сільським пліткарям там було б куди.



- Господар приїхав сюди вперше п’ять років тому. Купив тут хату і хоче відродити село. Усе життя він мріяв про власну сільську хату і велике господарство, -говорить Олег з Хмельницького. Його представили старшим інші заробітчани, бо саме з подружжя Гусаренків нікого не було.

Друге життя для села

Розвиваючи господарство, Борис Гусаренко не тільки зберіг село, яке ще якимось дивом не було зняте з обліку, а й облагородив його, прибрав та розчистив територію, бо місцевість вже майже перетворилася на суцільні хащі.

Зокрема, господар розкопав та звільнив від бруду старі меліоративні канали. Тепер тут багато запущеної господарем риби (короп, щука, карась) і навіть бобри. Гризуни вражають своїм розумом та будівельними талантами. Один з каналів вони перегородили кількома греблями. Жодна крапля не просочується через зроблені з дерев та гілок перешкоди, а тому канал став ступінчастим. Так бобри зберігають для себе водойму.

За словами «екскурсовода» Олега, інколи приїздять у господарство учні й вчителі зі школи села Білоши-цька Слобода, щоб побачити, як у майже дикій природі живуть тварини. Браконьєри та крадії, говорить, не приїздять, бо у навколишніх селах усі знають Бориса Гусаренка, а тому відразу здадуть йому крадія.

В планах Бориса Гусаренка, говорять у Майбутньому, збільшення території для тварин до 100 гектарів та утворення заповідника. Говорять також, що тварин вирощують не на м’ясо, а для того, щоб просто жили. Годують їх дарами природи, якими засіяні поля навколо: кукурудзою, гречкою, вівсом, сіном тощо.

Питання тільки одне: якщо господарство тримають не для заробітку, то на які гроші? Годування та догляд такої кількості тварин обходиться, певно, не дешево, та й слід платити таким, як Олег, заробітчанам (з Хмельницької, Сумської, Вінницької областей). Також інколи наймають поденників із сусідніх сіл. До того ж у Майбутньому вже давно відрізали електрику, і хоча й говорять, що пан Гу-саренко ось-ось її відновить, але вже роками тут її отримують від генератора.

Фах-не доля

Борис Гусаренко - колишній військовий льотчик, воював в Афганістані (319-й Червонознаменний окремий вертолітний полк вогневої підтримки імені Леніна), а нині член спілки афганців та начальник служби безпеки київської будівельної фірми «Столиця». За основним місцем роботи він і підбирає кадри, яким у вільні від охоронної вахти час пропонує вахту сільськогосподарську. На військову пенсію (пану Борису - 56) та зарплату, нехай і від заможної фірми, таке господарство не утримаєш. А у Бориса Гусаренка ще й недешеве авто, снігохід тощо, і відпочивати він любить на далеких морях, зокрема Карибському -також задоволення не з дешевих.

Так, він приватна особа, бюджети різних рівнів не пиляє, а тому заробляти може будь-де. Але все ж таки, в контексті витрат на Майбутнє, цікаво: де і чим?

Окрім роботи у Києві, у нього є свій бізнес у Харкові, де він виріс і де зараз вкотре здобуває освіту його дружина. Зареєстрований у Харкові ФОП Гусаренко займається здаванням в оренду власного нерухомого майна, а також оптовою торгівлею продуктами харчування, наданням послуг тощо.

Також Борис Миколайович Гусаренко (хоча немає точних даних, що це саме «власник Майбутнього») є керівником зареєстрованого в Києві ТОВ «ВЛМ». Статутний капітал фірми понад 4,5 млн грн, а її власником є кіпрська (офшорна) компанія. Спеціалізація «ВЛМ» - будівництво житлових та нежитлових приміщень та покриття підлоги й облицювання стін.

Ще Борис Миколайович Гусаренко фігурував як директор ТОВ «Преміум-Град», яке також займається будівництвом, а ще консультуванням з геології та інжинірингу, наданням фінансових послуг тощо. Наприкінці 2012-го ім’я Бориса Гусаренка перетнулося з на той час в. о. голови Київської міськради Галиною Герегою (подружжя Герег є власниками мережі будівельних гіпермаркетів «Епіцентр»). Саме у 2012-му земельна ділянка у Дарницькому районі столиці, що була в оренді «КБ НТТ» (000 «Преміум-Град» - один з засновників), рішенням Київської міськради була передана ТОВ «Епіцентр К».

«Ми жодного відношення до цього процесу не маємо і нам абсолютно байдуже, що там відбувається», - прокоментував тоді цю подію Борис Миколайович Гусаренко.

Слід ще раз наголосити, що «власник Майбутнього» стовідсотково має відношення тільки до харківського ФОП, а до обох київських фірм, можливо, має відношення його повний тезка. Однак наявність невеликої кількості людей з іменем «Борис Миколайович Гусаренко» в Україні, а також масштаби витрат на Майбутнє дозволяють припустити: хоча б до однієї київської фірми він точно має відношення.

Захоплення сільським господарством притаманне не тільки Борису Гусаренку, а й його родичам. Принаймні, ще у 2012-му його племінник орендував на Харківщині 3 тис. га, де, за допомогою 4-х власних літаків сільгоспавіації, вирощував сільгоспкультури.

* * *

- З одного боку, ми йому дуже вдячні, бо якби не він, то у Майбутньому, а місцевість там болотиста, вже усе б лісом заросло, - говорить Білошицько-Слобідський сільський голова Володимир Сірий. - З іншого боку, він досі не оформив фермерське господарство і не платить нам жодних податків.

За словами пана Сірого, Борис Гусаренко регулярно каже, що ось-ось оформить ФГ, та все ніяк. Підтвердженням слів сільського голови є стаття про Бориса Гусаренка у районній газеті «Маяк». Там пан Гусаренко ще у 2012 році говорив, що Корюківська РДА сприяє йому в оформленні ФГ.

Проте навесні цього року газеті «Гарт» Борис Миколайович повідомив: «Вже отримав від Корюківської РДА дозвіл на виготовлення документації для створення на хуторі фермерського господарства». Як вам «сприяння» РДА? За три роки тільки дозвіл на виготовлення документації виділили? Чи хтось чогось недоговорює?

У 1942 році село Майбутнє майже з усіма жителями було спалене німцями, про що в селі є меморіальна дошка. Причина розправи, за словами Володимира Сірого, -парад у селі партизанських загонів, який приймав перший секретар Чернігівського підпільного обкому партії Олексій Федоров.





Ігор Стах, фото автора, Івана Ковтуна, "Чернігівщина", №29(533) від 16 липня 2015

Теги: Корюківщина, Борис Гусаренко, Ігор Стах, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект