Військові просили біотуалети

Чотири мікроавтобуси всякого добра — військовим, чотири — прикордонникам відправили менські підприємці. Серед необхідного були й туалети.

— Військовим на Сеньківку (кордон із Росією) відправили крупи, цукор, цибулю, тушонку, ліхтарики, мило, цигарки, посуд звичайний і посуд одноразовий, пиломатеріали, цвяхи, кілька збитих дерев'яних туалетів, — перераховує координатор, 45-річний підприємець-поліграфіст Анатолій Скиба. — Військові просили біотуалети, але вони дорогі (від 700-800 і більше 1000 гривень. — Авт.). Тож збили дерев'яні, завантажили в машину, відправили. Прикордонникам відвезли матраци, ковдри, подушки, харчі, посуд. А також дизпальне й бензин.

Анатолій Скиба організовує допомогу армії разом із друзями Володимиром Булавком, Анатолієм Паршиним, фермером Олексієм Бутенком, іншими небайдужими, котрі відчувають, що армії потрібна допомога сьогодні й зараз. Адже те, що держава збирає через центральний рахунок, прийде набагато пізніше.

— Коли привозили допопомогу, як вас зустрічали у Сеньківці? Раділи? — Те, що бачиш, важко назвати армією. Не вистачає елементарного — шкарпеток. Враження, що армія більше потрібна народу, ніж державі.

Анатолій Скиба розповідає, що на менян виходили люди із Черкас, запитували, що передати військовим. А недавно поляк попросив, щоб скоординували його автомобіль із речами. 24 березня він відвіз на Сеньківку ліки, харчі, спальні мішки, офіцерські набори три в одному (ложка, виделка, ніж).

— Познайомилися з поляком через Автомайдан, його Романом звуть, прізвища не знаю. Його батьки з України. Роман українською володіє, але вже з великим акцентом.

Біотуалети — це туалети, які встановлюють там, де немає каналізації. Спеціальна речовина-реагент перетворює продукти людської житпєдіяльності на однорідну речовину без запаху.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №13 (1455)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.