Новий губернатор: вольовий і авторитарний

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № № 229/2014

Про призначення В.Івашка головою Чернігівської обласної державної адміністрації.
Відповідно до статей 112 та 118 Конституції України постановляю:
Призначити Івашка Володимира Олександровича головою Чернігівської обласної державної адміністрації.

Виконуючий обов'язки Президента України, Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов З березня 2014 року

На революційній хвилі

Біографія

Володимир Олександрович Івашко народився 21 березня 1965 року.

Був обраний депутатом обласної ради за виборчим списком Чернігівської обласної партійної організації Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина». На час обрання — приватний підприємець з Чернігова.

Має вищу економічну освіту. 31992-го — в органах податкової служби. 1997-2001 — начальник Державної податкової інспекції в Чернігові. З липня 2001-го — перший заступник голови Державної податкової адміністрації в області.

Потім з 2006 по 2011 роки був головою правління TOB «Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда». Редакційно-видавничий комплекс розташований на проспекті Перемоги в Чернігові. Це друкарня та великі площі офісних приміщень. Там же розміщені редакції багатьох газет, у тому числі «Деснянської правди». Контрольний пакет акцій РВК в обласної ради.

20 квітня 2011 року обласна рада де-факто усунула Володимира Івашка з посади. Формально заяву він написав сам. На зборах акціонерів були присутні і голова ради Анатолій Мельник, і його заступник Валентин Мельничук.

— Володимире Олександровичу, ви були успішним менеджером, під вашим керівництвом РВК став прибутковим підприємством. У чому ж справжня причина вашого звільнення? Політичні мотиви? Регіонали вижили бютівця? — запитав «Вісник» тоді, у квітні 2011 року. Володимир Олександрович відповів стримано:
— Нема політики. Я написав заяву про звільнення за власним бажанням. Ще до зборів акціонерів. На зборах я не був.

— Чому ж у вас виникло «власне бажання»?
— Життя іде, ситуація міняється. Роботи вистачає. Була б шия, а хомут знайдеться.

Володимира Івашка вважають людиною народного депутата від БЮТ Валерія Дубіля.

І відчинив двері ключем №1

3 березня, як тільки повідомлення про призначення нового губернатора з'явилося в Інтернеті, керівництво послало мене піти попідлабузнюватись:).

Близько опівдня у сірій будівлі на Красній площі (облдержадміністрація) Володимира Олександровича ще нема. Коли з'явиться новообраний очільник на робочому місці, чиновники не кажуть. Може, ввечері, може, через декілька днів. (Угу, в країні безбаш, зобов'язаний розпочати роботу, не зволікаючи, думаю).

А мені кажуть, зустріч з новим губернатором буде організована, тоді й запросять. Обіцяють передзвонити.

У приймальні губернатора дивуються: оце так просто прийшли сфотографувати голову? Без попередньої згоди? Домовленості? Кажуть, що такого раніше у них ніколи не було. «Сподіваюся, тепер буде», — відповідаю. Адже губернатор — посадова публічна особа.

О пів на першу дня новий губернатор підходить до приймальні. Сам. Заходить у кабінет першого заступника Миколи Стрільця. Через декілька хвилин Івашко та Стрілець виходять, мовчки прямують у приймальню. Володимир Олександрович попереду.
«Це новий голова?» — тихенько запитую Стрільця. «Ну, ви ж слідкуєте за ситуацією...»

У руці Івашко тримає ключ з біркою «1». Ним відчиняє двері свого кабінету. Обидва заходять усередину. Через десять хвилин заступник виходить. Замість нього в кабінет заходить секретар, потім викликають начальника відділу забезпечення діяльності керівництва (так званої патронатної служби) Раїсу Міненко.

Близько першої години дня секретар Людмила Ступка заносить до кабінету губернатора чай чи каву. Перед цим Міненко, яка опинилася поруч, хрестить секретаря з підносом: «З Богом». На її обличчі радісна усмішка.

Секретар доповідає губернатору про мене. Скоро кличуть. У кабінеті новий губернатор приймає вітання.

— Зараз усі говорять про те, що люди, які стали при владі, фактично перебувають у статусі камікадзе, бо доведеться приймати вкрай непопулярні рішення. До того ж — скоро вибори президента. І дуже вірогідно, на цю посаду будуть інші претенденти...

— Ситуація дуже напружена, — відповів Володимир Івашко. — Основні складнощі (і всі це чудово знають) — це зовнішня загроза для держави, загроза втратити частину державності. Друга загроза — економічна. І, відповідно, політична складова. Вважаю: якщо думати, як надовго керівники прийшли у цей час, це, мабуть, заважатиме роботі. Треба працювати. А там час і люди дадуть свою оцінку.

* * *

Кандидатуру Івашка було погоджено під час засідання штабу національного спротиву зранку. Спочатку на крісло очільника ОДА запропонували народного депутата Валерія Дубіля, але той відмовився. Тобто від пропозиції до призначення минуло буквально пару годин. У цій ситуації це — добре.

22 лютого, під час позачергової сесії обласної ради, Івашка пропонували призначити головою обласної ради, але йому не вистачило голосів.

Вольовий і авторитарний

Про нового губернатора в обласних журналістів є власне враження. Адже з вересня 2006 по квітень 2011 року Володимир Олександрович очолював ВАТ «Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда». Головну обласну друкарню, розташовану в добротному білому приміщенні у центрі Чернігова (проспект Перемоги, 62).

Тому кілька думок, що прийшли найпершими.

У друкарні Івашко зробив революцію. Швидку, жорстку, ефективну. Підприємство ледь животіло. Це при тому, що поліграфія — золота жила в бізнесі. За лічені місяці без п'яти хвилин банкрут став тотально прибутковим. Причому до скінчення віків.

Не моя справа розповідати про складові успіху. То заморочки бізнесові. Скажу тільки, що однією з найнеприємніших заморочок було скорочення штату. Більше ніж удвічі. Було багато сліз, скарг, прокльонів. Але фірма стала процвітаючою.
Підлабузнююсь? Ні. З двох причин. По-перше, цей приклад постійно наводжу своїм журналістам на планірці. Уже разів триста. Аж, кажуть, набрид.

А по-друге? Читайте далі.

Він одинак. І як тільки тоді новообране регіональне керівництво обласної ради почало обмежувати одноосібні права Івашка на керівництво РВК, він тут же написав заяву. Краще ніяк, ніж так.

Мені важко уявити Івашка «людиною команди». Тим більше маріонеткою Дубіля (Валерій Дубіль, народний депутат, фракція «Батьківщина», активно втручається в суспільно-політичне життя Чернігівщини). Така маріонетка при нагоді може відтяти ляльководу руку по саме «не можу».

І ще дуже важко уявити Володимира Олександровича демократичним. Він вольовий і авторитарний. Ці якості надзвичайно необхідні при роботі у нинішній період розрухи і розвалу, з урядом «камікадзе». Урядовцям і місцевій владі доведеться ухвалити (і виконувати!) безліч непопулярних рішень. Порівняно з ними навіть двократне скорочення у РВК «Деснянська правда» здасться дитячою забавою.

Та за всяким надзвичайним періодом має настати звичайний, мирний. І навряд чи Івашко згодиться спалити і похоронити себе (політично) у боротьбі за досягнення стабільності у регіоні. А захоче попрацювати й далі. І потрібно буде боротися із власним характером. А це найважче.


Ольга Макуха, Аліна Сіренко, Сергій Народенко, такий-сякий, але політолог, тижневик «Вісник Ч» №10 (1452)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.