Чернігівські музеї «приховують» артефакти і шедеври – бракує місця для експозицій

Чернігів має скарби, які важко навіть приблизно оцінити в грошовому еквіваленті. Мова про музейні колекції, історичні артефакти та мистецькі шедеври, що зберігає Національний заповідник «Чернігів стародавній», Обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, Художній музей ім. Г.П. Галагана. З усіх регіонів України до нас їдуть люди, аби подивитися на срібні царські ворота гетьмана Мазепи, стародруки, особисті речі козацької старшини, народні ікони тощо. Однак самі чернігівці, на жаль, знають про цей скарб дуже мало.

Частину скарбів побачимо вночі

І про такі черги до музеїв, як у Парижі, Лондоні, Дрездені, Кракові чи Нью-Йорку, наші музейні працівники поки що навіть і не мріють. Хоча вони переконані, що нашому місту є, чим пишатися в цій сфері, є що показати! Тільки уявіть: фонди Обласного історичного музею ім.В.В.Тарновського сьогодні нараховують понад 200 тисяч одиниць, а побачити ми можемо всього-на-всього не більше 5% відсотків експонатів – бракує площ для експозиції! Тож про що мріють чернігівські музейники? Розмову про це ведемо з директором історичного музею Сергієм Лаєвським. 

-    В нашому зібранні є дійсно унікальні речі, що заслуговують на те, щоб їх побачили і жителі Чернігова, і гості міста! Тож такі свята, як День музеїв 18 травня та день народження нашого музею, який відзначаємо в листопаді, дають нам таку нагоду, ми показуємо саме ті речі, які зазвичай не потрапляють до музейних експозицій, адже наші площі дуже обмежені, – розповідає Сергій Лазаревич. – Цього року під час акції «Ніч у музеї» можна буде і побачити, і навіть потримати в руках пірнач Павла Полуботка - символ влади полковника. Оригінал пірнача - дуже коштовна річ, шедевр ювелірного мистецтва, тож ми виготовили музейну копію цього експонату, її і можна буде взяти в руки і навіть сфотографуватися. Крім того, будуть представлені й інші раритети з колекції Василя Тарновського.

-    Це дуже цікаво, але все ж таки шкода, що багато цінних речей ми не можемо побачити взагалі. Чи є якісь перспективи щодо розширення площ історичного музею й появи нових експозицій?
-    Дійсно, відсоток музейних експонатів, які представлені в експозиціях та на виставках, щороку зменшується, адже наші фонди зростають, а площі – ні. Ми маємо велику кількість виставок, які проводимо як у музеї, так і за його межами. У нас є два виставкових зали – в основному корпусі та у військово-історичному музеї, ми обмінюємося експозиціями з музеями інших регіонів України. Однак, звісно, ми прагнемо максимально показувати наші власні експонати, адже, окрім нас, історію Чернігівського краю ніхто більше не представить.
Щодо розширення, то декілька років тому у нас з’явилася надія, що музею передадуть колишній Будинок офіцерів. Коли прем’єр-міністром був Віктор Федорович Янукович, а головою ОДА – Микола Іванович Лаврик, прем’єр давав відповідне доручення, і його ніхто не відміняв, в якому передбачалося переселити воєнно-музичний центр, надати йому інше приміщення, а нашому музею передати Будинок офіцерів. Ми планували створити там відкриті фонди – дуже цікавий музейний об’єкт, який користується попитом у туристів. Ми могли б переселити туди проблемний музей авіації та космонавтики. Але не так сталося, як гадалося. Свого часу громада міста передала це комунальне приміщення армії безплатно, а тепер армія громаді може його тільки продати. Я не дуже розумію, як так виходить, що держава торгує сама з собою. Так що це дуже гостре питання очікує на вирішення.

Чернігову бракує музею історії міста

-    А якого музею чи експозиції, на ваш погляд, Чернігову на сьогодні бракує?
-    У нас взагалі немає музею, який розповідає про історію міста Чернігів. Експозиція «розкидана» по декількох установах. У нашому музеї є три зали, які розповідають про деякі фрагменти історії Чернігова починаючи з VII ст. до сьогодення. У Заповіднику «Чернігів стародавній» є зали, де також фрагментарно представлений період Київської Русі – у Борисоглібському соборі, експозиція «Чернігів і чернігівці на поч. ХХ ст.» - розміщена в Колегіумі. Так що це може бути дуже цікава окрема експозиція!
Виключно для туристів у нас не вистачає етнографічного музею! Треба розуміти, що туристу цікаво побачити те, чого він більше ніде не побачить. І саме етнографія дає йому таку можливість, адже чернігівська вишивка, чернігівська кераміка, різьблення по дереву, плетення соломкою та лозою, ткацтво мають свої особливості. Так, сучасні вироби майстрів можна придбати і в галереях, і в сувенірних крамницях, а от ознайомитися з джерелами цієї творчості – дуже цікаво.

-    Тож, напевно, час відновити колекцію, що зберігалася колись у Катерининському храмі, де діяв чудовий етнографічний музей?
-    Маємо певні обіцянки від влади, обласна державна адміністрація працює над цим, є певні домовленості. Ми прагнемо виїхати з будинку полкової канцелярії на Валу, де зберігаються наші фонди, це приміщення вже давно не вміщує всі експонати. До речі, минулого року ми прийняли до фондів два музеї – музей історії полку зв’язку, що був розформований, і музей зв’язку чернігівського відділення «Укрпошти». А це велика кількість експонатів! Так ось, маємо проект саме в приміщенні полкової канцелярії створити етнографічний музей. Але куди мають виїхати наші фонди – це питання. І воно розглядається з 1990 року, тож ми можемо сказати, що нас чують і розуміють, а хотілося б сказати, що нас підтримують і відбуваються певні зрушення.

-    Якби історичному музею віддали приміщення колишньої поштової станції, розташованої на Валу, можна було б зробити ще один чудовий музей – музей пошти і зв’язку!
-    До речі, є і такі думки. На сьогодні ми маємо експозицію в музеї, сформовану за хронологічним принципом, але мріємо про те, що колись в Чернігові буде створена експозиція за колекційним принципом, тобто ми зможемо побачити, наприклад, зброю – не в кожному залі потрошку, а в процесі історичного розвитку. Можна було б показати розвиток книгодрукування, ремесел тощо.

-    Так, я згодна, це було б цікаво! Приміром, у Львові успішно діють музей зброї, музей-аптека. Тож чи з’являться нові експозиції чи музеї в нашому місті вже незабаром?
-    Маємо певні зрушення у створенні музейно-археологічного комплексу «Древній Любеч», де вже цього року буде відкритий музей Павла Полуботка. Вже проведений комплекс робіт з реконструкції приміщення, його мають підключити до опалення. Взагалі ж створення музейної експозиції – справа досить дорога. Її вартість залежить і від приміщення – в якому воно стані, і від розмірів, і від тематики, і від стану самих експонатів. До речі, реставрація експонату – також досить затратний та кропіткий процес. Минулого року ми оголосили акцію «Відреставруй експонат», запропонувавши нашим меценатам долучитися до цієї справи. В результаті був відреставрований тільки один експонат – документи 195-ї стрілецької дивізії, але ми і цьому дуже раді, згодом покажемо також і цей експонат.

А ще Чернігову потрібен масштабний фестиваль

-    Чим ще, на вашу думку, можна було б привабити туристів у Чернігів? Зараз серед переважної частини гостей нашого міста склалася думку, що все цікаве, всі пам’ятки тут можна оглянути упродовж дня…
-    Я з цим не згодний! Туристи оглядають зазвичай те, що їм пропонують. До речі, турист – це людина, яка перебуває на нашій території більш ніж 24 години – так визначає законодавство. А екскурсант – це той, хто до нас зайшов, подивився виставку і пішов. Туризм буває різний: пізнавальний, науковий, екологічний, існують і шоппінг-тури. Мені здається, що в Чернігові є все для розвитку туризму, є все для того, щоб привабити туристів: давня історія, архітектурні пам’ятки, яким можуть позаздрити багато міст, музеї, ресторани, готелі, певна інфраструктура. На мій погляд, не вистачає одного фестивалю, але такого, на який варто було б потрапити.

Один масштабний і на 100% чернігівський фестиваль, який би відбувався упродовж 3-5 днів, міг би привабити туристів. Зараз у нашому місті проводиться багато мистецько-культурних заходів. Інколи навіть жителі міста не можуть зорієнтуватися – що відбувається, де і навіщо. Нам потрібен захід такого рівня, як Oktoberfest у Мюнхені, про який усі знають, заздалегідь готуються і приїздять з усіх куточків світу, як різноманітні бієнале – у Венеції, Берліні. Створити і розкрутити такий захід – завдання управлінь і відділів туризму, які мають орієнтуватися не на Чернігівщину, а на Київ й інші мегаполіси. Цим питанням треба дуже серйозно займатися, досліджувати ринок, та й просто цікавитися у туристів – чому вони приїхали до нас, що їх зацікавило, що сподобалося й навпаки – не сподобалося. Це все треба вивчати, щоб розвивати цю сферу.

-    Дякую за розмову і принагідно вітаю зі святом – Всесвітнім днем музеїв! Бажаю у вашій справі побільше несподіваних й цікавих відкриттів, щедрих меценатів і вдячних уважних відвідувачів!

Матеріали по темі:

Экскурсоводы рассказали почему наш город пока не удовлетворяет потребности туристов

Чернігівський історичний музей імені Тарновського відкриває сезон балів та званих вечорів (відео)

Стоимость экспонатов Военно-исторического музея измеряется миллионами гривен

Незабываемая ночь музеев прошла в Чернигове (фото)

Белорусы научили, как заработать на туризме (фото)

Индустриальный туризм в Чернигове – что у нас посмотреть?

Вікторія Сидорова

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.