школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
школа Оптима
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Чернігівець Віталій Примаков і Лілія Брик – любов по-совєтськи



SHOPTOYS

Чернігівець Віталій Примаков і Лілія Брик – любов по-совєтськи

Віталій Примаков

Повороти долі бувають такими дивовижними, що варто лише пошукати і натрапиш на такі цікаві факти біографії відомих людей, що аж подих перехоплює. Що ми, наприклад, найперше згадуємо, коли заходить мова про нашого земляка Віталія Примакова? Звичайно ж, що він був героєм громадянської війни. Але, виявляється, особисте життя червоного командира було не менш захоплюючим за революційну діяльність.

Віталій
Віталик народився у сім'ї сільського вчителя у Семенівці на Чернігівщині в грудні 1897 року. Дитинство минуло на хуторі Шумани (тепер це Ріпкинський район) — там вчителював батько Марко Примаков. Незабаром родина опинилася у Чернігові. Жили на вулиці Сіверянській, неподалік від Коцюбинських. Віталій Примаков вступив до класичної чоловічої гімназії, де познайомився із багатьма майбутніми революціонерами. Створив підпільний гурток, який пізніше приєднався до соціал-демократів. Найближчим з усіх товаришів йому став Юрій Коцюбинський — син відомого письменника. Незабаром Віталій увійшов у цю сім'ю на правах судженого Оксани Коцюбинсько.ї А потім став її чоловіком.

У підпільних гуртках Примаков не тільки читав заборонену літературу, а й сам пробував писати. Він друкував свої статті у нелегальних молодіжних журналах і підписував їх "Арсен". У сімнадцять років він вже став більшовиком. У військах Чернігівського гарнізону Примаков агітував солдатів проти війни. Вже за рік — у 1915-му — його виключили із 7 класу гімназії, заарештували за зберігання та розповсюдження революційних прокламацій. І почалося його життя у засланні. Він у Сибіру встиг двічі перехворіти на тиф. Один раз висипний, вдруге — черевний. Там же, у засланні, йому доводилося працювати, щоб заплатити за квартиру та їжу: два фунти хліба і глечик молока. Щоденно мусив за це нарубати сажень дров. Працював і на кузні молотобійцем.

Командир червоних козаків
Звістку про те, що скинули царя, Віталій Примаков отримав у сибірському містечку Абан у березні 1917 року. На той час він вже був секретарем комуни засланців. Він зібрав чоловіків, з'явився до пристава і спитав, чи знає той, що цар відрікся від престолу. Пристав почав "виляти" і ухилятися від відповіді. Але Примаков тицьнув йому під ніс копію маніфесту про відречення. Поки пристав її читав, наш земляк взяв зі столу браунінг, а потім наказав віддати наган і маузер. Озброївшись, колишні засланці випустили з казарм всіх ув'язнених. Вже до кінця дня двадцятирічний Примаков контролював містечко. А потім Віталій разом з іншими повернувся у рідні краї. І тут у нього почалося нове життя.

У Києві нашого земляка обирають до складу міського комітету партії'. Це був 1917 рік. Почалася жовтнева революція. Віталій, звичайно ж, бере участь у штурмі Зимового палацу. Але прославився він більше тим, що створив полк червоних козаків. З листопада 1920 року він став командиром корпусу Червоного козацтва. І далі його кар'єра складалася більше ніж вдало. Закінчив військово-академічні курси, був начальником вищої кавалерійської школи в Ленінграді. А його розвідувальна робота була взірцевою. Офіційно він працював військовим радником при національній армії Китаю, а потім військовим аташе в Афганістані та Японії. Щороку його призначали на нові і все вищі посади. Нічого, як-то кажуть, не віщувало біди.

Кохані та коханки полум'яного революціонера

У часи свого кар'єрного злету Віталій Примаков не забував і про особисте життя. З жінками йому щастило. За своє недовге життя він був тричі одружений. Першою його дружиною стала Оксана Коцюбинська. Вона, дівчина з інтелігентної сім'ї, пройшла поруч з чоловіком пекло громадянської війни. Разом із Віталієм Примаковим у 1920 році вагітна Оксана брала участь у військових операціях. Це й закінчилося лихом. їй стало погано просто під час бойових дій. За наказом Примакова Оксану повезли до московської лікарні. Але лікарі не змогли врятувати ні її, ні дитину. Вона померла на руках у чоловіка.

Друга дружина Примакова — Марія Довжик — також була революціонеркою. Познайомилися вони ще у ті часи, коли Віталій жив у Чернігові і дружив із Коцюбинськими. Марія і Оксана вчилися в одному класі жіночої гімназії. Вони навіть бути подругами. Примаков і Довжик познайомилися на засіданні підпільного гуртка. Спочатку це була дружба, але вона не тільки збереглася на все життя, а навіть переросла у щось більше. Вже після смерті Оксани у 1924 році Віталій знову зустрічає Марію Довжик. Доля звела їх у Москві поблизу Кримського мосту. Марія на той час була студенткою медінституту. Вони зустрічалися майже щодня, ходили до знайомих, а невдовзі одружилися. У шлюбі з Марією Довжик у Віталія Примакова народився син Юрій.

Ліля Брик

А більш знаною була третя (неофіційна) дружина нашого земляка — Ліля Брик.

Вона була офіційно заміжня за Осипом Бриком. А паралельно підтримувала стосунки й з іншими чоловіками. Найвідоміший з них Володимир Маяковський. Вони навіть жили втрьох. А після смерті Маяковського Ліля пов'язала своє життя із нашим земляком Віталієм Примаковим. Казали, що у потрійному союзі Бриків прізвище Маяковський просто змінилося на прізвище Примаков. Коли командир червоних козаків  жив із Лілею, він ще був на гребені слави та почестей.

У цей час він працює військовим аташе у Японії. І дарує своїй коханій досить цікаві презенти. Одним із таких подарунків був золотий портсигар. Ця річ мала просто містичну історію. У свій час Примакова нагородили цією "дрібничкою" із чистого золота після штурму Зимового палацу. На портсигарі був напис "Самому дорогому существу.Николаша". Справа в тому, що цим "Николашей" був цар Микола II. І він його свого часу презентував також коханці Матильді Кшесинській. Коли ж нагодилися революційні події і царя розстріляли, Матильда встигла емігрувати. Портсигар неначе ніс із собою ауру злощастя. Історія повторилася. У 1936 році Віталія заарештували. Він навіть не міг у таке повірити.


Затримали його на дачі. Колишнього червоного командира майже рік катували у підвалах Луб'янки. Протоколи і досі зберігають сліди крові. Але сильний духом Примаков довго не хотів обмовляти своїх товаришів. Врешті, змучений, він дав свідчення проти "70 учасників троцькістської змови". Його розстріляли 1937 року.

Після арешту Примакова Ліля Брик також могла стати ворогом народу. Але Сталін сам викреслив її ім'я із чорного списку Берії. Вона залишилася живою, як і колись коханка царя. Але із свого життя викреслила все, що її пов'язувало із нашим земляком — опальним командиром червоних козаків. Ліля навіть вирвала ті сторінки із свого щоденника, де згадувався Примаков. І колись відоме ім'я Віталія Примакова на довгий час загубилося в історії. Його подвиги і сьогодні оцінюють по-різному. Але у Чернігові, де він жив, йому поставили бюст на Алеї Героїв, і на його честь назвали вулицю.

Підготувала Ірина Ломонос (щотижневик  „Місто” №27)

 

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект