• Брухт ДальнобойСервис


Під лежачий камінь вода не тече

 

Поблизу Великого Устя, що на Сосниччині, закінчують першу чергу проекту берегоукріплення. Першим пусковим комплексом передбачено влаштування десяти кам'яних шпор на ділянці протяжністю 900 метрів. Проектанти кажуть, що шпори змінять напрямок течії ріки Десна та завадять подальшій деформації берега, котра раніше призводила до втрати прилеглих земель. Головна ж мета берегоукріплення – врятувати від підмивання міст та дорогу. На першу чергу проекту з державного бюджету виділили 21 мільйон гривень. Остаточно завершать берегоукріплення в 2019 році. Загальна вартість проекту складає близько 90 мільйонів гривень.



«Нас таки почули!»

Чотири роки поспіль била на сполох Великоустівський сільський голова Валентина Циганок, і ось нарешті її почули.



«Чотири роки ми говорили про проблему підмивання берегів, а вода робила своє, щороку забираючи по 10 метрів берега, – розповідає Валентина Миколаївна. – Вода вже дійшла до дороги «Сосниця-Шаповалівка». Але найстрашніше те, що на два метри вглиб підмило середню опору мосту. Відтак, за великої повені Десна дійшла б до самого Великого Устя та відрізала б міст. Звісно, ми всі були в розпачі, бо усвідомлювали нагальність проблеми і відсутність належних фінансів».

Масштаби проблеми можна зрозуміти, порахувавши кількість земель, які встигла забрати велика вода. Так, в урочищі Кисельове, що поруч із селом, із 9 гектарів сіножатей залишилося менше одного! Якби дійшло до дороги та мосту, який не просто з’єднує два береги, а фактично скорочує рукав транспортного сполучення Борзна-Сосниця більше, ніж на 100 кілометрів, залишились би відрізаними одне від одного два сусідні райони. Паромна переправа, яка існувала до мосту, навряд чи справилася б з потоком транспорту.



Ситуація змінилася навесні. В Кабміні почули численні запити місцевих органів влади та керівництва Деснянського басейнового управління водних ресурсів і вирішили знайти кошти на реалізацію проекту берегоукріплення. Приємно, що Валентина Циганок схвально відгукується і про роботу нашого видання.

«Ви поклали добрий початок, коли почали публікувати на сторінках «Чернігівщини» про проблему підмивання берегів, – зауважує сільський голова. – Відверто кажучи, я не знала, як зрушити з місця це болюче питання. Але коли минулої зими ви приїхали до Великого Устя разом із представниками Деснянського басейнового управління, я задумалась над тим, що треба спробувати більш активно впливати на процес. Власне, весною нам все вдалося».

В Десну висипали 11 тисяч тонн каміння



«Проблема розмиву та руйнування берегів ріки Десна в межах Сосницького, Менського та деяких інших районів області – одна з наболілих для територіальних громад регіону. Особливе занепокоєння громадськості та органів місцевого самоврядування в останні роки викликала проблема розмиву та руйнування берегів Десни біля села Велике Устя Сосницького району, – коментує начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Наталія Грудницька. – Враховуючи соціальне значення об’єкта будівництва, адже під загрозою руйнування опинився міст через Десну, який служить єдиним транспортним сполученням лівобережної та правобережної частини області, у Кабміні та Верховній Раді почули звернення Чернігівської обласної ради і вже другий місяць поспіль поблизу села Велике Устя реалізується проект будівництва берегоукріплення ріки Десна».

За словами Наталії Грудницької, проектна документація та процедура оцінки впливу на довкілля пройшли експертизи і отримали позитивні висновки.

Підрядника визначали через відкриті торги в системі Prozorro. Згідно з результатами аукціону підрядником стала корпорація «Укртрансбуд».

11 тисяч тонн буту – саме стільки засипали підрядники у бурхливі води Десни, аби врятувати берег від підмивання.




«Бут возять три фірми, приїжджають переважно вночі, – розповідає майстер компанії «Укртрансбуд» Дмитро Змійок. – Ми все робимо згідно з проектом, у якому зазначено, де треба насипати, який уклон, який напрямок, а ми вже міряємо по тоннажу, скільки треба вивезти».

Техніка підрядної компанії поробила під’їзди до води, тракторами зрізали кручу, а берег засипають камінням. Спочатку місце розчищають бульдозером, потім насипають камінь, самі шпори формують екскаватор та бульдозер.



«Перевіряємо двічі – спочатку я, а після мене геодезист, – каже майстер. – Вже після цього ми бачимо, куди і скільки треба досипати».

Довжина кам’яних шпор різна – від 8 до 20 метрів.

«Глибина з боку Великого Устя у різних місцях сягає 4-6 метрів. Є такі місця, що коли кинеш каменюку, то її геть не видно. Тільки булькає», – додає Дмитро Змійок.

100-відсоткових гарантій немає, якщо не буде другої черги

Формування шпор – це перший пусковий комплекс. Загалом на ділянці 896 метрів проектом передбачено облаштування десяти кам'яних напівзагатів. Основна їх функція полягає в тому, що буде змінено напрямок течії Десни. Робиться це метою уникнення подальшої деформації берега та, відповідно, втрати прилеглих земель.



«У 2018 році в рамках фінансування заходів «Захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» з державного бюджету передбачено виділення коштів у розмірі 21 мільйон гривень, – каже про вартість робіт першої черги начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Наталія Грудницька. – Загальна кошторисна вартість робіт відповідно до проекту складе 87,7 мільйона гривень. Термін будівництва – 2018-2019 роки».

За її словами, другим пусковим комплексом передбачено кріплення міжшпорних ділянок – підводної та надводної частин. Реалізація проекту, в разі виділення коштів в повному обсязі, запланована вже на 2019 рік.

Вже навіть після втілення першої черги місцеві побачили неабиякий результат. Люди кажуть, що течія стала не такою стрімкою і зникли водоверті. Утім, Великоустівський сільський голова Валентина Циганок все ж переживає за те, щоб не впав міст, адже під опорою все ще залишається двометрова яма.

«Двометрова яма під опорою загрожує руйнуванням мосту, – пояснює вона. – Однак фахівці мене заспокоюють, що промоїну затягне піском. Як тільки потеплішає, ми запустимо під міст водолаза і побачимо, як змінилася ситуація, – продовжує Валентина Миколаївна. – З іншого боку мосту вже намило цілий острів. Нас запевняють, що його з часом теж не буде, бо русло стабілізується».

У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів стовідсоткових гарантій не дають. Кажуть, що лише у випадку повної реалізації всіх проектних рішень у цьому напрямку буде досягнуто очікуваного результату захисту берега від руйнування. Отож подальше здійснення розпочатих у цьому році робіт є вкрай необхідним та логічним продовженням заходів природоохоронного та соціального спрямування.

Віталій Назаренко, «Чернігвщина» №51 (712) від 20 грудня 2018

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: проект берегоукріплення, поблизу Великого Устя, Сосниччина, Віталій Назаренко, «Чернігвщина»

Добавить в:
 
 


Центр Комплект