Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » 33-річний сосничанин Богдан, водій Гончарівської танкової бригади, помер на війні від набряку головного мозку



33-річний сосничанин Богдан, водій Гончарівської танкової бригади, помер на війні від набряку головного мозку

— Діаночко, нахилися до батька, не бійся, — просить теща бійця Джульєтта Чугаєва семирічну онучку.

— Можеш потрогать папу, — підходить вдова, мама Діани Раїса Назаренко. — У голову можеш поцьомать.

— За ноги потрогай, щоб не боятися (така прикмета), — додає Джульєтта Василівна.

— За ботиночки. Двома ручками.

— У нас папа герой, — втішає доню мама. — Не розстроюйся. У ручки поцьомай. Посидь біля папи. Він на вас, на діток, буде дивиться з неба. Хранить вас буде з неба.




Маленька Діана нагинається, щоб поцілувати татка — і привітатися, і попрощатися з ним.

33-річного Богдана Назаренка, батька Діани, учениці другого класу, і маленького Артемка, йому у квітні буде тільки два роки, дві години тому занесли у рідну хату у Сосниці.

Домовина стоїть головою до покутя. Обабіч неї — стільці для найближчих родичів. Біля стін — вінки. На столі — портрет Богдана. Він у сорочці, яку йому вишила мама Лідія Антонівна. Вишила дві сорочки — і брату Юрію. У кімнаті моторошно тихо і спокійно. Чекають батьків. Батько Анатолій Назаренко був директором Сосницького сільськогосподарського технікуму бухгалтерського обліку, вже пенсіонер. Мати Лідія Антонівна працювала у бухгалтерії на пекарні.

33-річний сосничанин Богдан Назаренко, водій Гончарівської танкової бригади, в/ч 1688, помер на війні від набряку головного мозку. 17 березня близько десятої тіло Богдана білою газелькою привезли у Сосницю із морга у місті Волноваха Донецької області.

Його зустрічали як героя. Від в’їзду у селище і до хати був живий коридор, люди стояли з квітами, на колінах. Його знало все селище. Він таксував, займався підприємництвом, кілька років служив у міліції (звільнився з органів старшим лейтенантом). Вивчав бухоблік і аудит у Чернігівському державному інституті економіки і управління. Закінчив з червоним дипломом Сосницький сільськогосподарський технікум.

Поховали Богдана Назаренка 18 березня у Сосниці, відспівали у Покровській церкві.

У зоні АТО боєць був 10 з половиною місяців. Пішов зі словами: «Треба — значить, треба», — згадують у військкоматі.

— Забрали 30 квітня, — розповідають рідні. — Це був би уже рік. Що ж уже тут лишилося? І морози, і холод у палатках пережив.

— Хіба ж ми думали, що буде такий короткий вік, — плаче теща Джульетта Василівна. — Де вона, та війна проклята, взялася.

У хаті, де останню ніч переночував воїн, сім’я живе років три. Це будинок Богданової бабусі. Як бабуся померла, з дружиною Раїсою Ігорівною і Діанкою переїхали, потім Артемко народився. Будинок потроху облаштовували.

— Золоті руки мав, — розповідає про чоловіка вдова. — І по характеру золотий. Господарем був. І по машинах, і вдома... В одній кімнаті ремонт зробили, за кухню взялися — забрали його. І як забрали — я нічого без нього не могла робить. Ми все з ним разом. Розраховували ремонт — разом, по хаті — разом, на город — разом. Він найкращий. Я з ним була нерозлучна з десятого класу, як тільки познайомилися.

...Прийшов додому і просто спить, — тихо говорить до чоловіка і до себе. — Мав прийти у відпустку. Держали, держали, додому не пускали. А тепер оце відпустили. Ми його так ждали. Щодня виходив на зв’язок. А з п’ятниці, з 11-го, зв’язку не було. 15-го о першій дня подзвонили і сказали, що він помер. Травма голови, що спричинила набряк мозку. В який час помер, не знаємо. Нічого не відомо.

— Командування поставилося халатно, — звинувачує сусід-чорнобилець.

— Які там обставини, що сталося — покрито мраком, — додає родич Богдана по дружині Сергій Мірошниченко. — Гематома у голові. А від чого? Мабуть, не надали своєчасно медичну допомогу. Халатно поставилися. Переганяли машини. Приблизно за місяць до смерті Богдан на своїй машині потрапив у ДТП. У нього боліла голова.

У Сосницькому військкоматі про ДТП, якщо воно й було, нічого не знають. Припускають, що набряк міг виникнути через травму, бо на передовій всяке буває, через контузію, фізичне та психологічне перевантаження, стрибки тиску. Категорично відкидають версію, що через алкоголь (кажуть, перевіряли у представника частини).

— Чи отримає сім’я компенсацію 609 тисяч гривень?

— Компенсацію отримає, але не 609 тисяч, — сказав заступник військового комісара Юрій Михайловський. — Адже офіційно боєць помер, а не загинув під час бойових дій.

На Сосниччині смерть Богдана Назаренка — це третя втрата. У липні 2014 року загинув 24-річний Анатолій Сокирко із села Вільшане. У січні 2015-го — 30-річний Олександр Белокуров, народився у Читі, вчився у Чернігові, призивався у Сосниці.

Тамара Кравченко, тижневик «Вісник Ч» №12 (1559)

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Богдан Назаренко, набряк головного мозку, війна, танкова бригада, «Вісник Ч», Тамара Кравченко

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект