• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Нові знання про Чернігів: археологи розвінчують міфи про стародавнє місто


Талион

Нові знання про Чернігів: археологи розвінчують міфи про стародавнє місто

 

Археолог та історик Юрій Ситий представив власне бачення планування давнього Чернігова за часів Князівської доби. Поштовхом до цього стала картина Георгія Петраша, датована 1967 роком. Тут зображено фортецю кінця ХІІ – початку ХІІІ століття.



«На той момент у Чернігові були проведені певні роботи. І те, що картина була намальована у 1967 році, можна побачити з цієї деталі на картині. У 58-му році в районі вулиці Щорса знайшли скарб. І був виявлений рів. Оцей рів 1959 року знайшов відображення у вигляді невеликої садиби на дальніх підступах»,- Юрій Ситий, історик, археолог.

Картина Георгія Петраша розкриває частину таємниць, пов’язаних із Черніговом. Наприклад, те, що місто виникло не на Десні. Насправді, з південного боку його огортав Стрижень, у який впадала річка Кордівка. Тривалий час картину досліджували науковці. Факти, зображені на ній, підтверджували або спростовували. Археолог Юрій Ситий її недоліками називає, зокрема, неправильні пропорції та неточності у відображенні забудов.

«У нас є забудова на території Дитинця, але навіть на території Дитинця показано, що він не весь забудований. Така важлива територія, гарно укріплена, вона не могла бути незабудована. Навіщо будувати стіни, якщо в них пустий простір?»,- Юрій Ситий, історик, археолог.

Зустріч із науковцем провели в обласному історичному музеї. Вона проходить у межах лекторію на виставці, присвяченій 125-річчю закладу. Директор музею Сергій Лаєвський зазначив, що нині археологи мають значно більше матеріалів, із яких можна змоделювати більш-менш достовірну картину стародавнього Чернігова.

«Розміри нашого міста, розміри тих окремих частин, із яких місто складалося – Дитинець, Третяк, Окольний град і величезне передгороддя. Більш-менш встановлювати площі цих частин і з´ясовувати, де саме проходили лінії укріплень, оскільки в численних повідомленнях про Чернігів в «Повісті минулих літ» згадується про осади, спалення. Це означає, що місто мало укріплення»,- Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Це підтверджують археологічні дослідження. Чимало фактів стають новими для науковців. Археологи про них дізнаються тільки під час розкопок. Сергій Лаєвський навів приклад досліджень, проведених у 1984 році. Тоді в районі сучасної вулиці Сіверянської знайшли храм князівських часів. До сьогодні він не має назви.

«Він не згаданий у жодному писемному джерелі, не позначений на жодному плані ХVIII ст., оскільки на той час він уже припинив своє існування. Але були віднайдені цегляні могутні підмурки, що дало змогу його реконструювати»,- Сергій Лаєвський, директор Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського.

Віднайдені на Дитинці чаші князів Святослава Ольговича та Ігоря Святославовича дають дослідникам змогу локалізувати князівське подвір´я та визначити час його появи. Подібні знахідки допомагають історикам відроджувати знання про Чернігів.

Сюжет: Cheline TV

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Юрій Ситий, давній Чернігів, музей Тарновського, Сергій Лаєвський, Cheline TV

Добавить в:
 
 


Центр Комплект