• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » 8 травня – День пам’яті та примирення


8 травня – День пам’яті та примирення

 

8 травня в Україні відзначають День пам’яті та примирення. Саме цього дня 1945 року о 23:01 наступила перша хвилина миру після Другої Світової в Європі. Цього дня ми вшановуємо пам’ять всіх, хто боровся з нацизмом, а також жертв війни.



Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «В Червоній армії було до 7 мільйонів українців, половина з них загинула. Плюс ще після війни понад півмільйона загинули під РА. Це я маю на увазі в перший рік після війни. Щодо Чернігівської області – більше 300 тисяч брали участь у бойових діях, 134 тисячі загинуло».

День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням. А найважливішим підсумком війни є не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.

Друга Світова – трагедія для всіх народів. І особливо для українців, котрі на той час не мали власної держави, кажуть в інституті національної пам’яті.

Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Ми повинні чітко відокремлювати тих, хто воював проти коричневої чуми, ті, хто боровся з нацизмом, від самого режиму. Тому що мій дід, ваші діди і прадіди, вони якраз боролися. Вони не за Кремль боролися, не за так звану соціалістичну родину, вони дійсно були визволителями. Але Радянський Союз тільки виганяв нацистів, для того, щоб самим володіти Україною».

Обидва тоталітарні режими – як нацистський, так і комуністичний, – використовували українців як гарматне м’ясо. Прикладів тому є безліч в історії Другої Світової. Як-то бій за Дніпро, з землею залитою кров’ю наших бійців, кинутих в бій навіть без зброї чи обмундирування, або ж створення, за ініціативи нацистського командування, дивізія СС «Галичина», в котру українці вступали добровільно, маючи надію навчитися воювати і використовувати ці вміння у боротьбі за незалежність України.

Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Мета нацистської Німеччини – використання як гарматного м’яса. Чому створення цієї дивізії, як німецько-військового, як нацистського формування, категорично неможна схвалювати. Це не просто помилково, це неприйнятно і образливо для всіх. Якщо брати тих людей, які туди пішли, то можемо їм тільки поспівчувати. Це були щирі патріоти, які звісно хотіли взяти участь у боротьбі за незалежність України, але вони помилилися».

Історію значення «Девізія СС «Галичина» останнім часом українці багато обговорюють після київського маршу вишиванок до річниці створення нацистської бойової одиниці. Історики вказують, що УПА і ОУН з початків формування дивізії були категорично проти цього.

Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Роман Шухевич, як керівник організації українських націоналістів і як головнокомандуючий УПА, навіть розглядав варіант вбити представників української інтелігенції, які пропагували іти в дивізію «Галичина». Я це кажу тому що, я якраз той історик в Україні, який знайшов в архіві СБУ протокол засідання, де Роман Шухевич про це говорив. Він каже, потім ми від цієї ідеї – вбити представників української інтелігенції, – відмовимось, тому що це була їх помилка, а це була українська кров, нащо ж ми українці, коли стільки жертв будемо ще вбивати своїх».

Позиція української держави чітка – засудження дивізії СС «Галичина», як нацистської військової одиниці. А її учасників ми не можемо називати борцями за незалежність України. Тим, хто добровільно вступив туди з цією метою, нині ми можемо лише по-людські співчувати. Але аж ніяк не героїзувати, вказують історики. Хоча Нюрнберзький трибунал і ще дві перевірки не знайшли в їхніх діях військових злочинів чи злочинів проти людяності.

Сергій Бутко, представник українського інституту національної пам’яті: «Коли війська Червоної армії під Бродами в 1944 році розгромили цю дивізію, українці воювали проти українців. Це трагедія. Це горе велике. То більше тисячі з тих, хто залишився в живих, пішли в українську повстанську армію. І саме в лавах повстанської армії вони заробили собі своєю кров’ю статус борців за незалежність України».

Україна засудила і комуністичний, і нацистський режими. Використання символіки обох заборонений і карається згідно закону. Детальніше інформацію про День пам’яті та примирення можна почитати на сайті Українського інституту національної пам’яті.

8 травня українці разом із багатьма іншими народами прикрашають одяг квітками червоного маку – символом пам’яті майже 8 мільйонів загиблих співвітчизників та 65 мільйонів убитих у світі.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: День пам’яті та примирення, Сергій Бутко, історія, «Дитинець»

Добавить в:
 
 


Центр Комплект