• Брухт ДальнобойСервис
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » Груша із саду Лесі Українки. Навіщо в Чернігові висадили саджанець, вирощений із 120-річного дерева


реклама

Груша із саду Лесі Українки. Навіщо в Чернігові висадили саджанець, вирощений із 120-річного дерева

 

Один саджанець, відро з грунтом та дві ємності з водою. На території університету «Чернігівський колегіум» викладачі висадили молоду грушу. Живець для неї взятий із 120-річного дерева, що росте на Волині, на подвір’ї садиби родини Лесі Українки. Цей саджанець один із сотні, які поширять по всій Україні у пам’ять про дочку Прометея.



Анатолій Тимошенко, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка: «Ця подія, вона здавалося б така локальна і на перший погляд не викликала б ніякої зацікавленості, але вона нас цікавить передусім не самим фактом посадки дерева, хоча це вже чудово, а сам факт – звідки це деревце».

«Чернігівський колегіум» одна із 9 локацій в області, де висадять Лесину грушу. Саме так нарекли ці саджанці, які виростив селекціонер з Київщини Остап Михаць. У такий спосіб чоловік продовжив життя умираючому сторічному дереву з подвір’я садиби Косачів, що у селі Колодяжному на Волині, під яким так любила відпочивати Леся Українка.

Світлана Потоцька, кандидатка біологічних наук: «Вона жила в садибі, де ця груша до цього часу зростає. Вона її любила, милувалася, вона її бачила, смакувала ці груші».

Невибагливому у догляді деревцю добре підходить клімат нашого регіону, а тому вже через рік воно може дати перші плоди.

Анатолій Тимошенко, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Чернігівський колегіум» ім. Т. Шевченка: «Воно для нас буде символізувати певне єднання з прошарком історії – досить могутнім, глибоким, культури – передусім української літератури».

А це вже територія музею Михайла Коцюбинського. Тут у садибі свого часу жив письменник з родиною і вирощував сад, який зберегли нам його нащадки, а сьогодні вони його доповнили ще й Лесиною грушею.

Наталія Коцюбинська, заступниця директора з наукової роботи Чернігівського музею-заповідника Михайла Коцюбинського: «У нас є де посадити це дерево. Ми будемо його плекати. Це дерево у пам’ять про Лесю Українку».

Михайло Коцюбинський був особисто знайомий з Лесею Українкою, а тому на думку його правника і за сумісництвом директора музею він із задоволенням хотів би мати щось у своєму саду пов’язане з нею.

Ігор Коцюбинський, директор Чернігівського музею-заповідника Михайла Коцюбиснького: «Вони товаришували, вони листувалися. У наших фондах зберігається 3 листи Лесі Українки до Михайла Коцюбинського. В основному обговорювали літературні справи, видавничі. Але Коцюбинського і Лесю об’єднувала україноцентричність, любов до українського слова, для літератури, для свого народу, тому я вважаю, що Коцюбинський тільки би схвалив цю ідею».

У музеї сподіваються, що з маленького саджанця невдовзі виросте міцне дерево, яке нагадуватиме людям про цих двох прогресивних письменників. Тим паче, що у цьому році ми відзначаємо 150-річчя від дня народження Лесі Українки, і така акція гарна можливість вшанувати її внесок в українську літературу.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: молода груша, саджанець, Леся Українка, музей Коцюбинського, Чернігівський колегіум, «Дитинець»

Добавить в:
 
 


Центр Комплект