Вірю в Україну

Він з дитинства мріяв бути захисником. Бачив це на прикладі свого батька. У свої 53 Олександр Василенко має військове звання – майор запасу і досвід захисту України. За плечима військове училище, служба у Чернігівському залізничному полку. У 2014 році він в числі перших добровольців поїхав відвойовувати Донбас.



Олександр Василенко, доброволець, учасник бойових дій: «Перший добровольчий батальйон, зараз він називається імені Кульчицького, був сформований в Нових Петрівцях. І коли його сформували і відправили, то я зрозумів, що треба йти добровольцем, тому що я військовий. І вже тоді в березні-квітні було зрозуміло, що почалися бойові дії».

На війні був одним із найдосвідченіших офіцерів української армії, тому навчав молодих добровольців військовій справі. Це було справою честі і просто людським обов’язком.

Олександр Василенко, доброволець, учасник бойових дій: «Я завжди, з самого початку, казав, що на війні герої вмирають першими. Поки ти живий – ти небезпечний для ворога. Тільки так можна здобути перемогу».


У складі батальйону «Донбас» він разом зі своїми побратимами звільняв Попасну. А з 24-ю бригадою Лисичанськ. У запеклому бою отримав контузію. Протягом 2015-2016 років був командиром окремої роти полку спецпризначення. З ним було надійно і безпечно, каже про Олександра Василенка його військовий побратим Юрій Поляков.

Юрій Поляков, учасник бойових дій: «В армии, когда человека называют командир, это высшая степень доверия и уважение к человеку. И даже сейчас, когда мы не служим, созваниваемся и спрашиваем друг друга: «Командира видел? Командира не видел? Как там командир?» То есть он до сих пор, не являясь военнослужащим, для этих людей остался командиром. Побольше бы таких людей».

Він повернувся в мирний час, на чернігівську землю. І вже декілька років активно займається волонтерством. Каже, допомога армії, батькам загиблих побратимів і їх сім’ям вкрай потрібна. Серед орденів і медалей найважливіший «Лицарський хрест добровольця». Це народна відзнака і пам’ять про те, як під кулями і градами виборював незалежність України.

Олександр Василенко, доброволець, учасник бойових дій: «Ще вірю в Україну і сподіваюся, що все ж таки Україна відбудеться. У нас є батьківщина. Держави України у нас зараз немає. Державність має створитися. І тільки коли в серці буде Україна, тоді і народиться держава».

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Олександр Василенко, майор запасу, доброволець, «Новий Чернігів»

Добавить в:


ЦентрКомплект