Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » У чернігівській школі №2 відкрили дошку на честь воїна-героя
Карантин

У чернігівській школі №2 відкрили дошку на честь воїна-героя

Марія Яківна з сумом і болем в серці кладе квіти до пам’ятної дошки свого колишнього учня.

11 лютого у річницю смерті Героя на території школи №2, де він навчався, відкрили меморіальну дошку.



Марія Романова, перша вчителька Юрія Степанця: «Я в початковій школі навчала Юрія протягом 4 років. Він прийшов 6-річним хлопчиком. Протягом 4 років він ріс, змінювався. Був дуже енергійним, життєрадісним, любив в усьому приймати участь. Зокрема, ми дуже часто проводили вечорниці, різні позакласні заходи, до різдвяних свят він виконував роль Меланки і у нього завжди це чудово виходило. Хоча спочатку він був дуже знічений, що йому така роль дісталася, а потім він так увійшов в цю роль».

Перша вчителька пригадує, як бачила свого вихованця востаннє, незадовго до смерті.

Марія Романова, перша вчителька Юрія Степанця: «Мені запам’яталася остання наша зустріч. Я йшла зі школи, а він був досить таки далеко від мене. І коли він мене побачив, почав дуже швидко йти, прямо бігти. Я зупинилася. І ми з ним довго говорили. Він розповідав про своє життя. Дуже турбувався про сина, питав поради стосовно навчання і виховання його. У нього були великі плани, але на превеликій жаль все це дуже трагічно обірвалося».

В січні 2015 року, як справжній патріот Юрій Степанець добровільно пішов боронити країну. Перебував в зоні АТО майже рік. Під час війни отримав поранення. Двічі побував у відпустках вдома. Йому дошкуляв серцевий біль. Та попри це, чоловік знову збирався в зону АТО.

Мати загиблого Олександра Степанець в одному із нарисів програми на телеканалі «Новий Чернігів» згадує це.

Олександра Степанець, мати: «Все одно збирався їхати. Сиділи ми на кухні, він мені на груди голову поклав і каже: «Мамо, я тебе дуже люблю. Піду цигарок візьму». А я йому: «Юро, не йди. Там трохи є, перекуриш, а завтра будеш їхати і купиш». А він каже: «Ні, я швидко. Дуже тебе люблю». І пішов».

Тоді Юрій востаннє переступив поріг своєї домівки. Війна наздогнала його вдома. 11 лютого 2016 року чоловік пішов у вічність – не витримало серце. Йому було 35.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Юрій Степанець, меморіальна дошка, школа №2, «Новий Чернігів»

Добавить в:


ЦентрКомплект