Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » Обміління та замулення Десни. Чому так відбувається та чи можна врятувати річку?


Обміління та замулення Десни. Чому так відбувається та чи можна врятувати річку?

Десна міліє.

Згідно даних Деснянського басейнового управління водних ресурсів, протягом січня рівень води в річці знаходився на відмітці 149 см над рівнем гідрологічного поста. Це найнижчий показник зимового періоду за час середніх багаторічних спостережень. Така ситуація створює певні ризики, зазначають фахівці.



Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Критичним є зимова межінь Десни. Тому що такого аномального падіння води не було. По-друге, малі річки також не наповнюються достатньою кількістю води і ми не будемо мати живлення протягом року. І третє, що також викликає ризики, падіння рівня води – це падіння і грунтових вод, і відсутність достатнього зволоження заплавних луків».

Низький рівень води в річці та переважно плюсові температури цієї зими також негативно позначаються на представниках водної фауни.

Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Окремі види риб не ховаються в зимувальних ямах. Тобто фактично риба не зимує, так як треба їй сезонно, фенологічно зимувати. Це приведе до того, що значно менший буде нерест на весні, і це приведе до того, що частина тих водойм, які є водоймами для нересту – взаплавних, вона просто напросто не буде придатна до такої місії».


Серед основних причин зниження рівня води, фахівці називають, майже безсніжну зиму, зменшення кількості джерел та дрібних річок, що живлять Десну, та людський вплив. Зокрема, великі об’єми використання води влітку для господарських потреб.

Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Ми використовуємо грунтові води, артезіанську воду для поливу ділянок – і присадибних, і дачних ділянок – для того, щоб одержати врожай. Зрозуміло, та вода, яка концентрувалась в грунтових горизонтах і давала можливість живитись малим річкам через джерела, криниці, виходи водотоків, то вона зараз зникає».

Ще однією з причин обміління Десни, називають відсутність системи очищення русла. Через це на дні річки накопичується різного роду забруднення, формується відкладення мулу, що призводить до утворення мілини, а подекуди заболочення та цвітіння водойми.

Юрій Карпенко, завідувач кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум»: «Що стосується очищення русла, так дійсно, коли працював силікатний завод, баржі возили крейду з Новгород-Сіверських кар’єрів і ми мали можливість фарватера річки. Зараз, на жаль, дерева, які потрапляють в русло річки, вони там і залишаються. Відсутня система очищення русла, відсутня система підтримки русла».

Врятувати річку, запевняють фахівці, можна. Проте дії мають бути науково обґрунтованими і продуманими. Перш за все необхідно простежити динаміку падіння і коливання води, можливості підняття і тримання води в межах певної висоти русла, провести моніторинг стану відрізків русел та розчистити необхідні ділянки.

Сюжет телеканалу «Дитинець»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: річка Десна, Юрій Карпенко, «Дитинець»

Добавить в:


ЦентрКомплект