Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » Із Чернігова – в покинутий хутір: життєва драма Миколи Мєлова
Карантин

Із Чернігова – в покинутий хутір: життєва драма Миколи Мєлова

Про чоловіка, який живе усамітнено на хуторі в північних лісах Чернігівщини, ми вже розповідали. Напередодні свята Маланки ми його знову відвідали – відвезли гостинці та деякі речі. Хуторянин дуже зрадів нашому приїзду і, розчулившись, розповів чимало фактів зі свого непростого життя.



«Моя Людмила 5 років як померла. Рак горла забрав її. Їй було 66 років. Вона сюди мене з Чернігова привезла. Її кинули на хату. В Чернігові. Мене не кинули. Я сам… Батьки померли. У мене 2-кімнатна квартира на Горького в центрі. Мені порадили продати та купити 1-кімнатну. Я продав на свою голову. Гроші віддали. І я їх витратив. Ясно куди»,- Микола Мєлов, єдиний житель хутора Юріївка.

Відтоді вже 15 років він живе тут. Назвати життя на хуторі непростим – нічого не сказати. Це щоденна боротьба за виживання.

“Це ви піч кожного дня палите?

Піч не палю зовсім. Грубку тільки. Дрова сам. Здоров’я ще дозволяє. 64 роки було 3 січня”.

Пенсії пан Микола не отримує, адже не має необхідних років стажу. В оформленні соціальної пенсії йому також відмовили, адже в нього менше 15 років страхового стажу. Отак і живе – з копійчини, яку заробить у наймах по сусідніх селах.

Доставка
«У мене немає стажу. Думали через соцзабезпечення. Вона сказала, щоб приїхав, коли буде 63 роки. Приїхав. Кажуть, 15 років стажу. Для соцзабезпечення 15 років треба»,- Микола Мєлов, єдиний житель хутора Юріївка.

Найбільше Микола мріє про маленький шматочок цивілізації – електрику. Раніше в його хаті було світло, але після буревію кілька років тому хутір залишився знеструмлений. Відновлювати лінію для однієї людини енергетики не забажали.

«Одним словом, я їм, як кістка в горлі. Я тут один. Виходить, що трансформатор працюватиме тільки на мене. Краще цей трансформатор комусь же всунути. Поки стояв»,- Микола Мєлов, єдиний житель хутора Юріївка.

Поділився Микола Мєлов з нами і своїм розпачем у лихі хвилини відчаю.

«Я в Чернігові буваю дуже рідко, бо грошей немає. Хотів поїхати на Різдво. А зараз хто до мене приїде? Уже все. Нікому не треба»,- Микола Мєлов, єдиний житель хутора Юріївка.

«Тут жив. Він повісився тут. У цій хаті. Тут і зараз крючок стирчить. Я іноді як гляну на той крючок. Нема нічого… Нема настрою. Так хочеться»,- Микола Мєлов, єдиний житель хутора Юріївка.

Хуторянин Микола – один із тих, кого доля відфутболила на задвірки цивілізації. Дискутувати про те, хто в цьому винен, немає сенсу. Так трапилося. І зараз він тут сам на сам із похмурою природою: без грошей, без турботи рідних і засобів для існування. Допоки дозволяє здоров’я, він ходить по селах заробляти на хліб. А що буде далі?!

Сюжет: Cheline TV

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Микола Мєлов, хутір Юріївка, людські долі, Cheline TV

Добавить в:


ЦентрКомплект