чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
чернигов-авто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Видеосюжеты » «Невідомий Чернігів»: піонер чернігівської фотосправи (відео)



«Невідомий Чернігів»: піонер чернігівської фотосправи (відео)

Старі чернігівські світлини – документальне джерело історії міста. Вони дають можливість на власні очі побачити, як змінювався наш край протягом століть. За допомогою світлин ми можемо швидко здійснити подорож у минуле, до будь-якого куточка міста. Вони демонструють нам красу і велич, емоції та почуття. Ми вдячні фотомайстрам, які з часового потоку передали мить та залишили її на пам’ять наступним поколінням.
А хто був засновником фотосправи у Чернігові?



Вулиця Преображенська. Саме тут на розі з Мстиславською, яка колись розпочиналася звідси, у 1854 році у найманій квартирі поселився спадковий дворянин Ксаверій Франсович Шлегель. Після закінчення харківського імператорського університету він приїхав до міста над Десною і влаштувався на посаду фармацевта до аптеки Маркельса.

Згодом Ксаверій одружується на козачці села Рябці Євлампії Герасименко та переходить на службу до губернського правління штатним фармацевтом. Відмінний та добросовісний фармацевт очолює також аптеку губернської земської лікарні. До того ж викладає у земській фельдшерській школі, нині медичний коледж, - терапію, хімію, гігієну, фармалоголію. У шлюбі народилося 7 дітей.

Звичайна тогочасна родина, якби не цікаве захоплення чоловіка. Ксаверій Шлегель привернув до себе увагу містян своїм дивацьким хобі, яке перетворило лікаря-фармацевта на популярну персону Чернігова.

Костянтин Ягодовський, голова чернігівської обласної організації українського товариства охорони пам’яток історії та культури: «Саме з часом прибуття Ксаверія Шлегеля до Чернігова, на той період доволі провінційного губернського міста Російської Імперії, співпав світовий період розвитку та вдосконалення методів одержання фотографічних зображень. Не оминуло це захоплення і самого Ксаверія Шлегеля. Більш того, у подальшому воно переросло у доволі прибутковий бізнес. Тому можна вважати Шлегеля чи не першим з відомих чернігівських фотографів як аматорів, так і професіоналів. Спочатку він виготовляв свої фотозображення на металевих пластинах, так званих дагеротипи. А потім перейшов до виготовлення скляних негативів з друкуванням потрібної кількості фотографій для клієнтів. Більш того, потім він замовив спеціальні паспарту для наклеювання своїх фотографій, на яких було видрукувано його прізвище та назва фотоательє у Чернігові».

Збереглося дагеротипне зображення роботи Шлегеля, на якому ми бачимо його молодшого сина Сергія та управляючого земською лікарнею Івана Рашевського. А ця світлина тогочасних чернігівських красунь створена вже іншим, пізнішим способом, з використанням скляних негативів.

Згодом Ксаверій Шлегель відкриває у Чернігові перше фотоательє. Він досяг такої майстерності, що його досвід вивчав громадський діяч Олександр Покорський-Журавко і публікував його у французькому часописі. А 1859 році майстер виготовляє серію світлин для альбому «Светописная Русь».

Тож звідки корені захоплення Ксаверія Францовича? Хто його предки?
Олексій Матвейчук, нащадок Ксаверія Шлегеля: «Ксаверий Францович Шлегель родился в селе Миньковцы бывшей Подольской губернии в 1826 году. Его дедом являлся известный польский архитектор Леопольд Людвигович Шлегель, который был архитектором дворца Хоткевичей в Млынове и близлежащем Пикалове. По версии некоторых польских искусствоведов, он также является автором реконструкции дворца Хоткевичей в Чернобыле. Его отец принимал деятельное участие на ровне с графом Потоцким в реконструкции Немировской гимназии. Сохранилось заявление графа Потоцкого, управляющего немировским имением Франца Шлегеля, о выделении сумм на содержание Немировской гимназии. И что самое интересное, его воспитателем был его двоюродный дед, действительно садовничий и архитектор Софиевки Леопольд ІІ Людвигович Шлегель».

Фотомистецтвом майстер займався близько 20 років. І наприкінці 70-х років ХІХ століття він відійшов від цієї справи і повністю присвятив себе діяльності провізора.

До сьогодні нащадки дбайливо зберігають речі людини, життя якої півстоліття було пов’язане з аптекарською справою. Це збірник рецептів ХІХ століття, стетоскоп, кишенькова дорожня аптечка, інструмент для виготовлення пробок до аптечного посуду, водяний термометр, а також рідкісне видання «Енеїди» Котляревського.

Отже і ми доторкнулися до пам’яток історії розвитку чернігівської фармації. А чи хтось з дітей Шлегеля продовжив його медичну діяльність.

Олексій Матвейчук, нащадок Ксаверія Шлегеля: «Его медицинскую династию продолжил мой прадед Сергей Ксаверьевич Шлегель, который начав службу в 1902 году в селе Роище земским врачом прошел 2 войны – русско-японскую и Первую мировую. Вернувшись с Первой мировой по предложению земского уездного собрания он возглавил уездную санитарную медицину. Далее он стал губернским санитарным врачом и областным санитарным врачом. Тоесть на этом поприще он прослужил более 30 лет. В сожалению, умер он в эвакуации в городе Орск».

Зрештою піонер чернігівської фотосправи, чудовий фармацевт поринув у тиху безтурботну старість. І ця світлина поважного маестро створена вже представником нового покоління місцевих фотомайстрів – Йосипом Маром.

Сюжет телеканалу «Новий Чернігів»

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.

Теги: Ксаверій Шлегель, історія, фотограф, хобі, лікар-фармацевт, «Невідомий Чернігів», «Новий Чернігів»

Добавить в:
Армения



ЦентрКомплект