Ми звикли говорити «скажений» на людину, поведінка якої здається нам дивною, людину, яка легко втрачає самовладання. І забуваємо при цьому, що сказ – вкрай небезпечна хвороба, яку вилікувати неможна, тільки попередити. Якраз із цим у нас проблеми – в області немає вакцини проти сказу, знайти її в державі загалом – величезна складність. Що про це думають посадовці й лікарі – далі в сюжеті.
У передзимовий період дикі тварини близько підходять до людських жител у пошуках їжі. Тим вищі шанси на зараження людей вірусом сказу, від якого щорічно в Україні помирає кілька людей. Сергій Кушнір, завідувач травматологічного відділення Чернігівської міської лікарні №2: «70% лисиць заражені сказом, бо довгий час не проводилась імунізація тварин».
На Чернігівщині останній випадок захворювання на сказ був зафіксований близько чотирьох років тому. Сергій Кушнір: «500-600 звернень щороку, але останні два роки ситуація благоприємна».
Тим не менш, в серпні цього року в Чернігові знайшли лисицю, хвору на сказ. Це означає, що яка б сприятлива ситуація не була, від ризику не застрахований ніхто. Якщо ви або хтось поряд став жертвою ймовірно скаженої тварини, необхідно надати першу допомогу. Сергій Кушнір: «Ретельне вимивання рани мильним розчином: вірус має жирову оболонку, яку детергенти руйнують. І вірус шо робить? Правильно, гине. Отак».
Далі – обробити рану антисептиком і накласти асептичну пов’язку у вигляді бинта, серветки чи чогось подібного. Зробили – і негайно до лікаря. І перше, що він має зробити – визначити характер укусів.
Якщо є ймовірність зараження сказом, призначають вакцину або антирабічний імуноглобулін. Який із препаратів призначати, вирішує лікар, виходячи з анамнезу та відповідного наказу Міністерства охорони здоров’я. В загальних рисах нам пояснили так. Із власного досвіду лікар говорить, що заражена сказом тварина не живе більше семи днів. Тобто, якщо людину вкусила собака, кішка чи будь-яка інша свійська тварина, за нею спостерігають десять днів: жива – сказу немає ні в неї, ні в жертви. Складніша ситуація із бродячими собаками – знайти ту, що покусала, складно, та і померти вона може від якоїсь іншої хвороби. Ось тут зазвичай призначається вакцина від сказу. Імунітет виробляється за два-три тижні, інкубаційний період вірусу – від двох тижнів до двох місяців. Тож організм буде готовий до ймовірної небезпеки. Найнебезпечніші дикі звірі – їх укуси вимагають негайних дій і застосування імуноглобуліну. А ось тут і проблема. Ні одного, ні іншого препарату ні в області, ні в Україні немає. Сергій Кушнір: «Я вже кілька місяців не бачив імуноглобуліну у вічі. Я не зможу допомогти хворому, якщо трапиться заражений». Це ж підтверджують і в обласному управлінні охорони здоров’я.
Ось така ситуація. І якщо дикі звірі – справа непередбачувана, то проблему з бродячими собаками в місті можна було б вирішити, але спеціальна служба, яка займалась їх відловом, стерилізацією та вакцинацією не працює з 2009-го року. Тож будьте обережні – на жаль, поки що це – єдине, чим можна вберегтися від сказу.
Підготував Сергій Корж за матеріалами «Сівер-центр»
Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш
Telegram.
Теги: Чернігів, сказ, Сергій Кушнір