GOROD.cn.ua

Нариси соціально-економічної історії Чернігівщини в другій половині XVII ст.

Нариси соціально-економічної історії Чернігівщини в другій половині XVII ст. Next Last

Вступ


    XVII ст. наповнене яскравими подіями і фактами, пов'язаними з боротьбою східнослов'янських народів за незалежність. Провідне місце серед них належить Визвольній війні українського народу під керівництвом Богдана Хмельницького. Полум'я її охопило практично всю Україну. В орбіту боротьби з магнатсько-шляхетськими загарбниками Речі Посполитої була втягнута й Чернігівщина. Війна справила велике враження на всі сфери життя в регіоні. Під її впливом у другій половині XVII ст. зміни відбувалися насамперед у галузі соціально-економічних відносин. Однак, незважаючи на те, що даний край займав досить велику територію (999 кв. миль)- і оув одним з важливих осередків економічного життя Лівобережної України, предметом спеціального дослідження порушена проблема досі в історіографії не поставала. Тож впритул підходимо до неї вперше.
    Слід зазначити, що на необхідність глибокого вивчення й наукової розробки соціально-економічних явищ нашого минулого вказували історики ще в XIX столітті.
    Проблема не втратила своєї актуальності і в наш час. Саме на регіональний аспект досліджень направлена нині увага вчених, адже цілісна історія того чи іншого народу, тієї чи іншої країни включає в себе історію окремих населених пунктів, регіонів. У цьому, передусім, полягає дисертабельність історико-краєзнавчих тем. Сучасний же стан вітчизняної історіографії виявляє в даному відношенні немало "білих плям". Зокрема, наявні студії далеко не завжди відтворюють у деталях весь комплекс тих процесів і явищ, які мали місце в межах певних регіонів у досліджуваний час. Бракує спеціальних праць, присвячених окремим періодам регіональної історії. Саме з цих позицій привертає увагу обрана автором тема. її дослідження дає змоіу розкрити глибинність тих соціально-економічних процесів, які мали місце на Чернігівщині в другій половині XVII ст.
    За об'єкт дослідження взята Чернігівщина в територіальних кордонах того часу, які, звичайно ж, не співпадають із сучасними. Так, до складу краю входили тоді деякі райони, які нині не є складовою частиною Чернігівської області (Стародуб, Почеп, Погар, Мглин - нинішня територія Росії; Глухів, Кролевець, Конотоп - нинішня Сумська область України). Разом з тим, деякі міста сучасної Чернігівщини в XVII ст. були складовою частиною інших регіонів України. Прилуки і Варва, наприклад, належали тоді Полтавщині. В розглядуваний час територія Чернігівщини поділялася на полки: Чернігівський, Ніжинський, Стародубський.
    Джерельна база для вивчення соціально-економічної історії Чернігівщини другої половини XVII ст. досить широка.
    Основний корпус архівних джерел зосереджений у фондах Інституту рукопису Центральної наукової бібліотеки Національної академії наук України:
    Ф. 1 (Збірка О.М.Лазаревського);
    Ф. 2, 12 (Збірка В.Л.Модзалевського);
    Ф. 8 (Колекція університету Св. Володимира);
    Ф. 10 (Архів історико-філологічного відділу Академії наук УРСР);
    Ф. 29 (Архів В.Ю.Данилевича);
    Ф. 61 (Архів О.Ф.Кистяківського);
    Ф. 71 (Архів Є.О.Ківлицького).
    Чимало матеріалів містять фонди Центрального державного історичного архіву України (м. Київ):
    I. Фонди органів міського самоуправління: Ратуші Лівобережної України (ф. 1471 - Остерська міська ратуша, ф. 1767 - Кролевецька міська ратуша).
    II. Фонди закладів релігійного культу: Монастирі (ф. 133 - Чернігівський кафедральний монастир; ф. 139 - Чернігівський Троїцький Андроніковський монастир; ф. 145 - Ніжинський Благовіщенський Красно-Островський чоловічий монастир; ф. 146 - Макошинський Миколаївський чоловічий монастир; ф. 151 - Любецький Антоніївський чоловічий монастир; ф. 152 - Макошинський Покровський дівочий монастир; ф. 154 - Батуринський Крупницький Миколаївський дівочий монастир; ф. 165 - Козе-лецький Георгіївський чоловічий монастир).
    III. Фамільні фонди і фонди особистого походження (ф. 237 - Каманін І.М.; ф. 983 - Ханенко; ф. 267 - Павловський І.Ф.; ф. 2020 - Багалій Д.І.).
    IV. Колекції документів (ф. 220 - Колекція документів Київської археографічної комісії; ф. 222 - Колекція документів Київського історичного товариства Нестора-Літописця).
    Деякі матеріали відклались у фондах Центрального державного історичного архіву Білорусі в м. Мінську (ф. 694).
    У процесі написання монографії залучено широке коло опублікованих джерел, а також використано певні здобутки попередників, без опори на які рухатись вперед у науці неможливо.
    Автор вдався до випробуваної форми викладу матеріалу - нарисів. Саме на основі їх широкий загал читачів зможе скласти для себе цілісне уявлення відносно затронутої проблеми.
    П.В.ПИРІГ

 

Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект