МагрАвто
МагрАвто
МагрАвто
МагрАвто
МагрАвто
МагрАвто
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Катерина Чеботар нещасних дідів зі славутицького смітника хлібом годує



Катерина Чеботар нещасних дідів зі славутицького смітника хлібом годує

Родина Чеботарів, Катерина та Володимир, три роки живуть у крайній хаті в Глядині Чернігівського району.


Катерина Чеботар

— Нашого охоронця Балу вовки з’їли ще у тому році, — жаліється на сіроманців 71-річна Катерина Чеботар. — Великий пес був, вище коліна. Молодий.

Якраз тоді онуки з Чернігова гостювали. Ніхто вночі і скиглення не почув. Зранку повставали — одна голова на цепу висить. Тоді так переживала, що більше заводити собаку не хочу. А курей, гусей, корову тримаю.

Раніше в Чернігові жили, я там і зараз приписана. Дві доньки в Чернігові. Працювала маля-рем-штукатуром 30 років. Трикімнатну квартиру за це отримала. Чоловік у міліції попервах служив. Останнім часом на пилорамі був, потім сторожем на свинарнику.

Сюди приїхали маму гледіти. Вона операцію на очах перенесла. Померла три роки тому. А ще ж їздила шкільним автобусом до свекрухи у Мньов. Рік, як і її не стало. Вирішили тут лишитися. Повітря чистіше, ліс навкруги. У Чернігові вже не таке. Ось, попорались з дідом, зайшли в хату трохи передихнути. Та треба ж мости (підлогу) помити.

Жити тут не страшно, що у нас брати? Наша центральна вулиця ще жива. У кожній хаті душа є. У цьому році ще ніхто з чужих не заходив. Торік приходили нещасні діди. Двоє чи троє. Їста просили. Я хліб давала. Славутич поряд. За селом їхній смітник, кілометра півтора від нас. Ото і заходять. На електричку в Неданчичі йдемо, повз смітник завжди проходим. Не смердить, бо вітер в інший бік.

Юлія Семенець, тижневик «Вісник Ч» №6 (1657), 8 лютого 2018 року

Теги: Катерина Чеботар, хата скраю, людські долі, «Вісник Ч», Юлія Семенець

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект