moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Селфі над землею і крутий літак Олексія Небосклонова



Селфі над землею і крутий літак Олексія Небосклонова

Він високий, плечистий, зі стальними м’язами! Ну, справжній велетень! Зріст - 190 см, вага - 140 кг - скеля, не інакше. 44-річний чернігівець Олексій Небосклонов два десятиліття захоплювався бодібілдингом, нині також не може жити без тренувань. Та сьогоднішня розповідь не про це. Виявляється, цей кремезний чоловік не лише завзятий парапланерист і президент чернігівського авіаційно-спортивного клубу «Дельта». Олексій власноруч виготовляє паратрайки і будує справжній літак!



«Я хочу літати!»


Раз-по-раз мені доводилося високо підіймати голову аби зазирнути у вічі майже двометровому співбесіднику, щоб запитати чи почути відповідь. А він лишень посміхався.

- Мабуть, уперше в житті відчуваю себе крихітною й безпорадною, - зізнаюся Олексію.

- То, може, присядемо, - пропонує спортсмен.

- «Небосклонов» - це, так би мовити, ваш сценічний псевдонім? - не полишає мене цікавість.

- Багато хто так думає, але насправді - це моє справжнє прізвище. Просто так співпало, що й воно пов’язане з небом! Чесно кажучи, ще в дитинстві мріяв стати льотчиком. Якось на уроці математики, а сидів я біля вікна, дивився на хмари і думав: як же мені туди дістатися?! - згадує чоловік. - Вже у чотирнадцятирічному віці самотужки мудрував над своїм першим літаючим апаратом. Це було щось схоже на планер.

Після закінчення школи, Олексій вступив до чернігівського радіомеханічного технікуму. Потім планував продовжити навчання в інституті, а далі влаштуватися працювати інженером на завод. Та, коли розпався Радянський Союз, дипломовані спеціалісти стали непотрібними.

- Нам сказали: «Ребята, идите, куда хотите!», - каже Олексій. - І ми пішли. Щоб якось вижити, з друзями поволі започаткували власну справу. Але згодом зрозумів, що це не моє. Захопився спортом. Двадцять років займався бодібілдингом. Багато де виступав.

Коли Олексію Небосклонову виповнилося тридцять, він знову зажадав піднятися в небо.

- Це була, як кажуть, криза середнього віку, я не бачив сенсу життя, був пригніченим. Коли лежав на дивані, раптом спало на думку: я хочу літати! Дитяча мрія не давала мені спокою. Тож став шукати у Чернігові однодумців. Познайомився з дельтапланеристом Валерієм Полтораць-ким, який понад двадцять років підіймається в повітря. Він військовий пенсіонер, служив у нашому льотному училищі. Очолював клуб «Дельта» упродовж шести літ. Коли Полто-рацький почув від мене, що хочу збудувати літак, схвалив мою затію, але й додав - для реалізації такого проекту потрібні дуже великі гроші. Та мене це не злякало! Як кажуть, бачу ціль і не бачу перешкод!

Паратрайк для двох

Олексій вперше піднявся в небо у 2004-му. Правда, не на літаку, а параплані. Враження від польоту - неймовірні! Це було щось! До речі, кермувати цією технікою його ніхто не навчав. Каже, аби чогось досягти в житті, потрібно лишень вміти спостерігати та аналізувати, і тоді все вдасться. Пілотське посвідчення отримав без проблем.

- Спочатку літав на одномісному параплані, але згодом мені стало нецікаво і навіть нудно. Тож я виготовив паратрайк для двох. Це такий візок - три колеса, два сидіння і двигун позаду, - розповідає з захопленням майстер літальних апаратів. - Перший зробив із заліза, але він швидко поіржавів. Тому наступний вже виготовив з нержавіючої сталі. Шість років на ньому літаю!

За словами Олексія, його паратрайк має великий купол, візок важить десь 100 кг. Із легкістю апарат піднімає в повітря до 300 кг вантажу і розвиває швидкість до 60 км.

- Параплан - це найбезпечніший і найдешевший спосіб піднятися в повітря. Хоча один політ потребує чималих витрат, двадцять хвилин у небі мені коштують десь чотириста гривень, - продовжує спортсмен. - Мій паратрайк особливий. Порівняно з іншими має набагато більший і важчий візок, жартома називаю його автобусом. У звичайний параплан такі «крихітні» пілоти, як я, просто не вміщуються! - посміхається.

Американський біплан чернігівського авіалюбителя

У майстерні Олексія Небосклонова, крім верстатів, інструментів, парапланерів, повітряних гвинтів, картерів двигунів, красується недобудований двомісний літак. Це прообраз американського «Піттса», який є найпопулярні-шим і найманевренішим біпланом в усьому світі. Він простий і надійний. А створили його ще у тридцятих роках минулого століття.

- Збираю його вже четвертий рік. Він буде дуже крутий! Виконуватиме фігури вищого пілотажу з двома пілотами на борту! - із захопленням розповідає Олексій. - Деякі креслення літака віднайшов в Інтернеті, також цікавився думками людей, котрі власноруч не раз створювали подібні біплани.

Олексій не лише самотужки навчився зварювати надскладні деталі з нержавіючої сталі, а й сам їх виточує.

- Літак крові з мене попопив, - жартує парапланерист. - Уже готові фюзюляж, корпус із хвостом, повітряний гвинт... Наразі тривають роботи з установки електропроводки та приладної дошки.

- Такого літака більше ні в кого не буде?

- Ні, це - ексклюзив! Завдовжки він майже шість метрів. Має шестициліндровий двигун. І взагалі, він для мене дуже цінний, бо ж витрачаю на нього найдорожче - свій вільний час, своє життя!

- У який колір пофарбуєте?

- До цього ще далеко. Може, у червоний та чорний.

Особистий рекорд - 1570 метрів

На парапланері ліпше літати за хорошої погоди влітку, а також теплої днини весною та восени. Проте Олексій Небосклонов піднімається в небо навіть узимку.

- Звісно, холодно, але нічого з собою не можу вдіяти. Без польотів я не живу! Вони для мене, як повітря, - пояснює. - Правда, відчуття, коли шкіра на обличчі обмерзає (покривається) тоненькою крижаною кірочкою, недуже приємні... Ні шапка, ні шолом тут не рятують. Це те ж саме, що їхати взимку на шаленій швидкості мотоциклом!

- На яку найбільшу висоту вдалося піднятися?

- Було це влітку, як зараз пам’ятаю - на вулиці, мо’, градусів тридцять. Ми з колегами готувалися до польоту на парапланах. До речі, ось таких авіалюбителів у нас в Чернігові можна на пальцях перелічити, не більше десяти чоловік. Раптом один мій товариш став натягувати на себе комбінезон. Я поцікавився: «Нащо утеплюєшся? Спека ж!» А він мовчки розігнався і полетів. Коли повернувся, з радістю повідомив, що піднявся на висоту 1030 метрів. А мені чомусь запам’яталася цифра «1300». Не довго думаючи, вирішив колегу перевершити. Комбінезона у мене з собою не було, тож полетів в одній футболці. Коли піднявся на 1570 метрів, ледь не закляк - температура повітря серед хмар сягала шістнадцяти градусів! Але то все пусте, головне, що мені вдалося встановити власний рекорд.

З піснею - до мрії

Олексій розповів про свою сім’ю. Ріс без батька, його і брата виховувала мама. Все, чого досяг у житті, завдячує своїй дорогій неньці. Нині Ганна Небосклонова на пенсії, а ніби вчора ще викладала студентам радіомеханічного технікуму «Опір матеріалів».



Син-авіалюбитель навіть одного разу вмовив матір прокататися на параплані. Вона весь політ від страху закривала очі.

- Я - багатодітний тато, - пишається Олексій. - У мене троє дітей: сімнадцятирічна донька Софія (від першого шлюбу), син Максим - першачок та п’ятимісячна Енесса. Найменшеньку ми з дружиною Іриною назвали на честь моєї бабусі.

- Синочок цікавиться технікою?

- А як же! Часто беру його з собою до майстерні в Боромики Чернігівського району. Він залюбки спостерігає за моєю роботою. До речі, нині я перероблюю два мотоцикли марки «Дніпро». Після перетворення вони будуть потужнішими і матимуть зовсім інший вигляд. Щось схоже на «чоппер» з видовженою рамою, який асоціюється з байківською субкультурою у її американському варіанті. Переробив двигун, колеса, замінив та удосконалив чимало деталей... Одного мотоцикла роблю для себе, другого - для кума.

У Боромиках не лише майстерня. Тут в Олексія Небосклонова й злітний майданчик є. Ним слугує звичайне поле. А сільські краєвиди взагалі неперевершені!

- Піднятися вище хмар мені вдалося тільки восени 2012-го. Не передати словами, що я тоді відчував! Між шарами пробивалися сонячні промені - це така неймовірна краса! І поряд - нікого-нікого... Я навіть у небі заспівав:

«Только в полетах живут самолеты,
Только в полете растет человек.
Сердце стучится загнанной птицей,
Перегоняя отпущенный век...»

- Тож ваша дитяча мрія з того уроку математики здійснилася. До того ж, ви не лише піднялися вище хмар, а й, можна сказати, стали льотчиком, бо ж пілотуєте літальний апарат.

- Так! Тепер лишилося доробити літак і сісти за кермо. Коли піднімуся на ньому в небо, обов’язково помахаю рукою з кабіни всім чернігівцям!



Лариса Галета, "Деснянка" №36 (669) від 7 вересня 2017

Теги: Олексій Небосклонов, авіаційно-спортивний клуб «Дельта», Лариса Галета, "Деснянка"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект