Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » Селфі над землею і крутий літак Олексія Небосклонова



Селфі над землею і крутий літак Олексія Небосклонова

Він високий, плечистий, зі стальними м’язами! Ну, справжній велетень! Зріст - 190 см, вага - 140 кг - скеля, не інакше. 44-річний чернігівець Олексій Небосклонов два десятиліття захоплювався бодібілдингом, нині також не може жити без тренувань. Та сьогоднішня розповідь не про це. Виявляється, цей кремезний чоловік не лише завзятий парапланерист і президент чернігівського авіаційно-спортивного клубу «Дельта». Олексій власноруч виготовляє паратрайки і будує справжній літак!



«Я хочу літати!»


Раз-по-раз мені доводилося високо підіймати голову аби зазирнути у вічі майже двометровому співбесіднику, щоб запитати чи почути відповідь. А він лишень посміхався.

- Мабуть, уперше в житті відчуваю себе крихітною й безпорадною, - зізнаюся Олексію.

- То, може, присядемо, - пропонує спортсмен.

- «Небосклонов» - це, так би мовити, ваш сценічний псевдонім? - не полишає мене цікавість.

- Багато хто так думає, але насправді - це моє справжнє прізвище. Просто так співпало, що й воно пов’язане з небом! Чесно кажучи, ще в дитинстві мріяв стати льотчиком. Якось на уроці математики, а сидів я біля вікна, дивився на хмари і думав: як же мені туди дістатися?! - згадує чоловік. - Вже у чотирнадцятирічному віці самотужки мудрував над своїм першим літаючим апаратом. Це було щось схоже на планер.

Після закінчення школи, Олексій вступив до чернігівського радіомеханічного технікуму. Потім планував продовжити навчання в інституті, а далі влаштуватися працювати інженером на завод. Та, коли розпався Радянський Союз, дипломовані спеціалісти стали непотрібними.

- Нам сказали: «Ребята, идите, куда хотите!», - каже Олексій. - І ми пішли. Щоб якось вижити, з друзями поволі започаткували власну справу. Але згодом зрозумів, що це не моє. Захопився спортом. Двадцять років займався бодібілдингом. Багато де виступав.

Коли Олексію Небосклонову виповнилося тридцять, він знову зажадав піднятися в небо.

- Це була, як кажуть, криза середнього віку, я не бачив сенсу життя, був пригніченим. Коли лежав на дивані, раптом спало на думку: я хочу літати! Дитяча мрія не давала мені спокою. Тож став шукати у Чернігові однодумців. Познайомився з дельтапланеристом Валерієм Полтораць-ким, який понад двадцять років підіймається в повітря. Він військовий пенсіонер, служив у нашому льотному училищі. Очолював клуб «Дельта» упродовж шести літ. Коли Полто-рацький почув від мене, що хочу збудувати літак, схвалив мою затію, але й додав - для реалізації такого проекту потрібні дуже великі гроші. Та мене це не злякало! Як кажуть, бачу ціль і не бачу перешкод!

Паратрайк для двох

Олексій вперше піднявся в небо у 2004-му. Правда, не на літаку, а параплані. Враження від польоту - неймовірні! Це було щось! До речі, кермувати цією технікою його ніхто не навчав. Каже, аби чогось досягти в житті, потрібно лишень вміти спостерігати та аналізувати, і тоді все вдасться. Пілотське посвідчення отримав без проблем.

- Спочатку літав на одномісному параплані, але згодом мені стало нецікаво і навіть нудно. Тож я виготовив паратрайк для двох. Це такий візок - три колеса, два сидіння і двигун позаду, - розповідає з захопленням майстер літальних апаратів. - Перший зробив із заліза, але він швидко поіржавів. Тому наступний вже виготовив з нержавіючої сталі. Шість років на ньому літаю!

За словами Олексія, його паратрайк має великий купол, візок важить десь 100 кг. Із легкістю апарат піднімає в повітря до 300 кг вантажу і розвиває швидкість до 60 км.

- Параплан - це найбезпечніший і найдешевший спосіб піднятися в повітря. Хоча один політ потребує чималих витрат, двадцять хвилин у небі мені коштують десь чотириста гривень, - продовжує спортсмен. - Мій паратрайк особливий. Порівняно з іншими має набагато більший і важчий візок, жартома називаю його автобусом. У звичайний параплан такі «крихітні» пілоти, як я, просто не вміщуються! - посміхається.

Американський біплан чернігівського авіалюбителя

У майстерні Олексія Небосклонова, крім верстатів, інструментів, парапланерів, повітряних гвинтів, картерів двигунів, красується недобудований двомісний літак. Це прообраз американського «Піттса», який є найпопулярні-шим і найманевренішим біпланом в усьому світі. Він простий і надійний. А створили його ще у тридцятих роках минулого століття.

- Збираю його вже четвертий рік. Він буде дуже крутий! Виконуватиме фігури вищого пілотажу з двома пілотами на борту! - із захопленням розповідає Олексій. - Деякі креслення літака віднайшов в Інтернеті, також цікавився думками людей, котрі власноруч не раз створювали подібні біплани.

Олексій не лише самотужки навчився зварювати надскладні деталі з нержавіючої сталі, а й сам їх виточує.

- Літак крові з мене попопив, - жартує парапланерист. - Уже готові фюзюляж, корпус із хвостом, повітряний гвинт... Наразі тривають роботи з установки електропроводки та приладної дошки.

- Такого літака більше ні в кого не буде?

- Ні, це - ексклюзив! Завдовжки він майже шість метрів. Має шестициліндровий двигун. І взагалі, він для мене дуже цінний, бо ж витрачаю на нього найдорожче - свій вільний час, своє життя!

- У який колір пофарбуєте?

- До цього ще далеко. Може, у червоний та чорний.

Особистий рекорд - 1570 метрів

На парапланері ліпше літати за хорошої погоди влітку, а також теплої днини весною та восени. Проте Олексій Небосклонов піднімається в небо навіть узимку.

- Звісно, холодно, але нічого з собою не можу вдіяти. Без польотів я не живу! Вони для мене, як повітря, - пояснює. - Правда, відчуття, коли шкіра на обличчі обмерзає (покривається) тоненькою крижаною кірочкою, недуже приємні... Ні шапка, ні шолом тут не рятують. Це те ж саме, що їхати взимку на шаленій швидкості мотоциклом!

- На яку найбільшу висоту вдалося піднятися?

- Було це влітку, як зараз пам’ятаю - на вулиці, мо’, градусів тридцять. Ми з колегами готувалися до польоту на парапланах. До речі, ось таких авіалюбителів у нас в Чернігові можна на пальцях перелічити, не більше десяти чоловік. Раптом один мій товариш став натягувати на себе комбінезон. Я поцікавився: «Нащо утеплюєшся? Спека ж!» А він мовчки розігнався і полетів. Коли повернувся, з радістю повідомив, що піднявся на висоту 1030 метрів. А мені чомусь запам’яталася цифра «1300». Не довго думаючи, вирішив колегу перевершити. Комбінезона у мене з собою не було, тож полетів в одній футболці. Коли піднявся на 1570 метрів, ледь не закляк - температура повітря серед хмар сягала шістнадцяти градусів! Але то все пусте, головне, що мені вдалося встановити власний рекорд.

З піснею - до мрії

Олексій розповів про свою сім’ю. Ріс без батька, його і брата виховувала мама. Все, чого досяг у житті, завдячує своїй дорогій неньці. Нині Ганна Небосклонова на пенсії, а ніби вчора ще викладала студентам радіомеханічного технікуму «Опір матеріалів».



Син-авіалюбитель навіть одного разу вмовив матір прокататися на параплані. Вона весь політ від страху закривала очі.

- Я - багатодітний тато, - пишається Олексій. - У мене троє дітей: сімнадцятирічна донька Софія (від першого шлюбу), син Максим - першачок та п’ятимісячна Енесса. Найменшеньку ми з дружиною Іриною назвали на честь моєї бабусі.

- Синочок цікавиться технікою?

- А як же! Часто беру його з собою до майстерні в Боромики Чернігівського району. Він залюбки спостерігає за моєю роботою. До речі, нині я перероблюю два мотоцикли марки «Дніпро». Після перетворення вони будуть потужнішими і матимуть зовсім інший вигляд. Щось схоже на «чоппер» з видовженою рамою, який асоціюється з байківською субкультурою у її американському варіанті. Переробив двигун, колеса, замінив та удосконалив чимало деталей... Одного мотоцикла роблю для себе, другого - для кума.

У Боромиках не лише майстерня. Тут в Олексія Небосклонова й злітний майданчик є. Ним слугує звичайне поле. А сільські краєвиди взагалі неперевершені!

- Піднятися вище хмар мені вдалося тільки восени 2012-го. Не передати словами, що я тоді відчував! Між шарами пробивалися сонячні промені - це така неймовірна краса! І поряд - нікого-нікого... Я навіть у небі заспівав:

«Только в полетах живут самолеты,
Только в полете растет человек.
Сердце стучится загнанной птицей,
Перегоняя отпущенный век...»

- Тож ваша дитяча мрія з того уроку математики здійснилася. До того ж, ви не лише піднялися вище хмар, а й, можна сказати, стали льотчиком, бо ж пілотуєте літальний апарат.

- Так! Тепер лишилося доробити літак і сісти за кермо. Коли піднімуся на ньому в небо, обов’язково помахаю рукою з кабіни всім чернігівцям!



Лариса Галета, "Деснянка" №36 (669) від 7 вересня 2017

Теги: Олексій Небосклонов, авіаційно-спортивний клуб «Дельта», Лариса Галета, "Деснянка"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект