Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Людям о людях » «Прибігав ув'язнений розпиляти наручники»



«Прибігав ув'язнений розпиляти наручники»

У Сираях Козелецького району в крайній хаті живе родина Брачун.



43-річна Людмила — з минулого листопада продавець у місцевому магазині. Раніше — домогосподарка та диспетчер у київському ЖЕКу. 46-річний Олег Брачун, її чоловік, — управляючий на місцевій еко-фермі, де вирощують овець. У минулому зоотехніку колгоспі.

Мають двох синів.

Олегу — 23, Ігорю — 20. Ігор навчається в Києві в академії біоресурсів. Олег закінчує Чернігівський інститут бізнесу і права. Грає у сираївській футбольній команді. А Ігор — у баскетбольній.

— Чи завжди жили скраю?

— Свекруха (зараз з нами живе) так побудувалася. Вона працювала головним бухгалтером у колгоспі. Дали їм ділянку під забудову років сорок тому.

А я за чоловіком сюди приїхала з Києва. Була в селі на весіллі подруги. А тут — він. Скоро буде 25 років як у шлюбі. Так скраю села і опинилася, — розповідає Людмила Брачун.— Хата у нас дерев’яна, обкладена цеглою. Є газ, вода. Зробили і ванну, і туалет.

Господарство тримаємо: дві корови, свині, кури, індики.

— Чи не страшно тут, на околиці?

— Тихо, красиво дуже. За нами — гай. Поле. Пташки співають. Траси не чутно. Спокійно. Я б у центрі не змогла жити. Сусідня хата далеченько від нас — ну то й добре.

— Звірі приходять?

— Дикі кабани йшли у наш бік. Як були жнива, так їх трошки сполохали, і вони просто тікали у наш бік.

Чотири лосі паслися на городі. Красиві, молоді. Зранку вийшла, бо собака гавкав, дивлюся: вони на городі.

— Злякалися і забігли в хату чи пішли фотографувати?

— Я трошки давай їх навіть ганять, бо якраз там грядки були. Побоялася, що лосі їх перетопчуть. Вони ж такі великі. Були ще молоді, без ріг.

Лисиці постійно бігають.

— Всілякі волоцюги до вас не приходять, п’янички?

— Колись давно хтось там від міліції втік, так до нас прибіг, щоб ми наручники йому розпиляли. Свекруха була якраз удома сама, доїла корову. Каже тому молодику: «У мене нема чоловіка в хаті, йди до сусіда — може, там допоможуть». Так він і пішов.

Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №26 (1625), 29 червня 2017 року

Теги: Людмила Брачун, хата скраю, людські долі, «Вісник Ч», Аліна Сіренко

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект