Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » «Чорне поле – ще півбіди. З пророслого зерна добра не буде»



«Чорне поле – ще півбіди. З пророслого зерна добра не буде»

Дощ ллє щодня. Поля чорніють, обсипаються. Це означає, що якість врожаю буде гірша, ніж минулого року, і грошей сільгоспвиробники зароблять менше. Чи буде добрий хліб? Чи вистачить власникам доходів, аби заплатити на паї?

Яких ще наслідків чекати від нинішнього мокрого літа? Запитала 55-річного Юрія Верховського, агронома ФГ «Щурівське», що в селі Щурівка Ічнянського району. Господарство вирощує соняшник для торгової марки «Сан Санич» (щоб ми лузали смачні сємки).


Такі колоски в полях під Прилуками


Юрій Верховський: «Вода набирається, як в тарілку»

Соняшник

— Сорт «Лакомка», крупна фракція. Сіємо рідше звичайного, щоб крупніший був, — пояснює Юрій Верховський. — Відправляємо на Дніпро. Там уже фасують, калібрують.

Посіяли 270 гектарів соняшнику. З них 40 — насіннєвий матеріал, а 230 йде на реалізацію, для «клюва». Через дощ стебла виросли височезні, хоча зріст для соняшника не головне, багато енергії тратиться на стебло. Тарілки здоровенні, зерна нормально зав’язались, добре налилися. Але тут би можна й зупинитись, дощі вже лишні. Волога потрібна в певний час. Зараз соняшник під своєю вагою нахиляє голову, утворюється тарілка. Туди збирається дощова вода і залишається, з боку стебла. Від цього можуть розвитися хвороби: фомоз, фомопсис, сіра гниль. Крім того, корзинка важчає, сонях хилиться до землі. Під вагою стебло не витримує, ламається.

Деякі соняхи і справді лежать «обличчям в землю». Поки що одиниці.

— Збір врожаю 15 вересня. Як вистоїть — не від нас залежить.

— Такий гарний, як же його птахи не викльовують? Колись на городі бабуся попоганяла їх, і тарілки марлею обв’язувала, аби хоч щось залишилось, — дивуюся.

— То ж на городі, там соняху мало. А у нас всім вистачає, — жартує агроном.

— А як не вистачить? Якщо дощі не припиняться і зберете менше, ніж «Сан Санич» замовляв?

— Заплатимо штраф. Кого цікавить, йшли в нас дощі чи ні. То наш ризик, наші проблеми.

Кукурудза

Заходимо в кукурудзу. Юрій Іванович роздирає пару качанів. Зернятка здорові, налиті.

— Але від надмірної вологи під основним йде другий качан, який не потрібен. Він недорозвинений, просто забирає енергію в основного. При калібровці на заводі вся дрібна фракція видалятиметься. А плататимуть нам тільки за зерно, посівний матеріал. Не за сміття.

Ну, а якщо продовжаться зливи, то може і кукурудза погнисти.


Знизу повиростали фальшиві качани

Пшениця

— Під пшеницею 100 гектарів. Від дощу почала чорніти. Якість зерна вже буде не та, яку хотіли. Хоча ще рано панікувати: обмолот, аналіз покаже. У нас ще більш-менш, а як до Прилук — чорні поля стояли. Це вже сонце трохи підсушило. Озиму пшеницю раніше збирати треба. Але погода не давала.

Ми робимо аналіз в лабораторії Бобровицької державної насіннєвої інспекції. Якщо пшениця проходить по всіх параметрах посівного матеріалу: схожість, вологість, енергія, — реалізуємо як насіння. Якщо лабораторія не дає позитивний висновок, реалізуємо як товарне зерно.

Оце така пшеничка, — виходимо на поле. — Стояла красивенна до дощів. Ще держиться, але... Стебло трухне від мокроти, ламається. Колос падає. Колір поміняла. Це стосується всіх господарств.

Клейковина дощами вимивається. Хліб з такого зерна розсипатиметься.

Агроном зриває кілька колосків, розтирає між долонями, вилущуючи зернята. До нас приєдналася дружина місцевого фермера, 41-річна Тетяна Супруненко.

— Тепер треба пожувати. Як буде клейка, наче тісто, — класність зерна хороша, — підказує Тетяна Миколаївна.

Жуємо втрьох.

— Воно ще сире, відсотків 23 вологи, — визначає агроном на зуб.

— Клейковина є, — аналізує дружина фермера.

Я по прожованому зерну нічого не зрозуміла, тому мовчки проковтнула.

— Пшениця почорніла — це погано, — продовжує Верховський. — Час іде, вона давно має бути обмолочена. І самі зернята мають бути бурштинові. А тепер вже матові з темним відтінком. Значить, вже втрачає свої якості. Крім того, може втратити енергію як насіннєвий матеріал. Від того, що дощ безперервно чергується з сонцем.

Зерно набубнявіло, води набралося. На деяких чорніє зародок. Це вже перший крок до проростання на стеблі. Якщо дощі йтимуть ще 4-5 днів — проросте. Проросле зерно неякісне, на насіння точно непридатне. Це фуражне зерно, годне на спирт і на корм тваринам. Особисто ми в такому випадку втратимо насіннєвий фонд, великі гроші і авторитет.

В принципі, трохи підсохне — може, не все так погано. Будемо чекати, що покаже лабораторія. Треба днів два, щоб сонце підсушило, тоді збирати. Зараз пшениця сира. Якщо через два дні піде дощ, треба знов чекати. А тоді сніг випаде, і вже нічого не треба©. Сушарки в нас поки що нема.

Ріпак

На полі ходить комбайн. Рапс збирають.

— Ріпак (рапс, свиріпа) саджають і на корм тваринам. Виготовляють рапсове масло, дизпаливо.

Ще не молочений, а вже обсипається. Он дивіться, внизу попроростав. Це все втрати врожаю. Граду в нас не було, але 20 липня за 40 хвилин випала місячна норма опадів. 31 міліметр. Два тижні кожен день дощ.

Я 30 років в агрономії, а не пам’ятаю такого, щоб ріпак до 27 липня неубраний був. До цього числа й жнива закінчували.

Урожаю рапсу залишилась половина від тогорічного. Тут і інші фактори вплинули. Підступна весна: із зими зразу в літо. Рання аномальна спека. Рослини різко пішли у вегетацію, через два тижні, як зійшов сніг, ріпак почав цвісти. Не було часу розгілкуватися. А тоді дощі.

Сьогодні зранку комбайн молотить. А вчора недобрали: дощ пішов, робота зупинилась.

Комбайнери приїжджають зранку і чекають, який вердикт агроном винесе на поточний день: молотити чи хай підсохне.

Гірчиця

— Стара добра культура. Використовується і як сидерат (зелене добриво), і для зерна. Ми сіємо як насіннєвий матеріал. 25 гектарів. Продаємо великими партіями великим господарствам. З гірчицею поки що все благополучно, вона не така зніжена, як інші культури. За тиждень буде готова. Тільки щоб погода дала зібрати і гірчиця не висипалася.

Нут — турецький горох

— Культура недавно зайшла в наш регіон. Нут вважається дуже корисним, особливо для чоловіків. Посіяли 30 гектарів. Нічого поганого з ним в полі поки що не сталося. Збирають у кінці серпня. Трапляється пустоцвіт через перепади температур — коли було в нас уночі холодно, а вдень спекотно. Вирощуємо також на насіння.


Нут майже не постраждав

Кавуни

— У цьому році тільки гектар висадили, як відчували, що така погода буде, — показує своє поле Тетяна Супруненко. — А тогоріч шість гектарів під кавунами було. Цей рік кукурудзи багато посіяли. Кавуни потребують ручної праці. Насінину садять під плівку. Як проросте, треба розрізати її, випускати кавун. Сапувати, обсипати. Потім ще й вибрати вручну.

Сорти «топ-ган», «ред стар». Яскраво-червоні. У минулому році реалізували по всій Чернігівській області. Брали в нас, а казали що з Херсона, Мелітополя, Криму. Наші ж дешевше обходились, бо не здалеку везти. «Союз» наші кавуни продавав.

Цей рік саджали сорт «леді», у квітні, температура плюс 36 була. А під плівкою всі 60. Насінини погоріли. Прийшлося підсіювати іншим сортом.

І ще не дозріли. Коли ніжка буде майже суха, а звук при постукуванні дзвінкий, тоді кавун зрілий. Зараз ще глухий, — стукає рукою по кавуну.

Цей рік кавун стоїть постійно у воді. Стебло хворіє, пропадає. На кожному стеблі — по завжди дві зав’язі. Третя вже не достигне.


Тетяна Супруненко в кавунах

«Пайовиків ображати не можна. Бо пай заберуть і до іншого підуть»

— Ріпак уже возимо на елеватор, молотимо. Учора лабораторія перевірила: нормальний. Але урожаю того нема, — говорить директор фермерського господарства «Щурівське» Іван Котко. — Пшениця у нас завжди 2 класу була. Тепер, може, буде 3-го. А може бути фуражна, така, що ні на зерно, ні на випічку не годиться.

— А чи хватить людям на паї?

— Заробили ми чи ні — люди стабільно своє отримають.

Ми щороку додаємо зарплату робітникам на 10 відсотків. І приблизно на стільки ж за паї людям, навіть не переукладаючи договір.

Пайовиків у нас 70. На пай в цьому році платимо 12 тисяч. Зразу, кому треба, зерном набирають.

— Як зерно гірше, може, більше даватимете?

— Так. Ми даємо будь-яке зерно на вибір: пшениця, кукурудза, ячмінь.

Але беруть в основному грошима. Договори під 8 відсотків — це було б тисяч 10, але в реальності даємо більше. І інші орендатори вже так практикують, щоб не гірше виглядати. Пайовиків ображати не можна.

«Хліб подорожчає»

Які негативні наслідки від дощів у липні? — запитала співвласника сільськогосподарського підприємства «ДП «Зернятко» в селі Покровське Мінського району Сергія В’ялого.

— Два з половиною тижні на вже дозрілу яру пшеницю лив дощ. Це призвело до втрати якості: зменшення вмісту білка, клейковини, інших показників.

Одне поле, 130 гектарів, ми встигли зібрати ще до дощів. Пшениця третього класу якості. А зараз вся озима пшениця йде як фураж. Яру ще не збирали.

Друга проблема — кількість.

По-перше, хліба перестоюють, йде висипання зерна.

По-друге, йшли не просто дощі, а зливи, подекуди з градом. Вони вибивали зерно з колосків.

По-третє, за час дощів поля позаростали бур’яном. Це знижує швидкість збирання врожаю. Крім того, сепарація погіршується, частина зерна з соломою вилітає назад у поле.

Перед збиранням треба робити додаткову хімічну обробку проти бур’яну — десикацію. А це додаткові матеріальні затрати.

— То яка ж ціна буде на хліб?

— Звісно, це призведе до подорожчання хліба для населення. Він і так вже на 10-15 відсотків подорожчав.

— А чи буде людям що платити на паї? Зерна вистачить?

— Голоду в Україні не буде. І пшениці, й іншого зерна хватає, себе забезпечимо. Може, на зовнішній ринок піде менше.

Ніякі проблеми з урожаєм наших пайовиків не стосуються. Отримають, як і передбачено договором.

Валентина Остерська, тижневик «Вісник Ч» №31 (1682), 2 серпня 2018 року

Теги: Юрій Верховський, дощ, ФГ «Щурівське», пшениця, «Вісник Ч», Валентина Остерська

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект