Велотури Сосницьким краєм

Громадська організація «Сосницькі горизонти» започаткувала велотури рідним краєм. Це не просто поїздка на велосипеді, це привід показати людям, які чудові краєвиди і багата історія со-сницької землі. А ще маршрути розроблені таким чином, щоб за 20-50 кілометрів шляху можна було ознайомитися з іноді невідомими досі пам’ятками історії.



Ідея велопоїздок визріла у тих, хто закоханий в свій рідний край і може годинами розповідати про його історію. А саме у керівника місцевого краєзнавчого музею ім. Ю.С. Виноградського Віталія Супруна, тоді ще керівника ГО «Сосницькі горизонти», і начальника відділу економічного розвитку та інвестицій Сосницької ОТГ Андрія Ткача.

«Минулого року ми удвох виконали інвентаризацію наявних урочищ, пам’ятних місць та інших цікавинок природного ландшафту нашого краю, - пригадує Андрій Ткач. - Саме тоді й виникла ідея ознайомити людей з Сосниччиною. І серед учнів та активістів ми почали організовувати перші вело-подорожі: на Білу Кручу, на Гапиш-ківку та Яклицьку кручу, вздовж місцевої річки Убеді, що не менше 5 разів змінює свою назву, поки впаде в Десну. В цьому році додалось ще два маршрути - на Гутище, Киріївку, Прогони та останній - на Шабалинів та Пекарів».



Головне-справний велосипед

Участь у велоподорожі можуть взяти всі охочі, вікових обмежень нема. Єдине, що діти віком до 14 років мають бути у супроводі дорослого.

«Зазвичай в подорож ми беремо десь 15 чоловік, плюс двоє тих, хто готуватиме їсти, - розповідає Андрій Ткач. - Якщо людей більше, то важче керувати на маршруті. Бо бувають і школярі, і старші, які мають різний запас сил. Ми, як правило, орієнтуємося на місцевих жителів. Та не так давно приїздили меняни, то ми їм влаштували безкоштовну велоекскурсію Сосницею. Вони були вражені тим, скільки в нас є цікавого. Як правило, участь у велопоїздках беруть вже постійні «клієнти». Та з кожним разом додаються і нові.

Прокату велосипедів у Сосниці поки що немає, тому потрібно мати свій і головне - справний. А велоаптечка - обов’язковий атрибут подорожей, як і краєзнавчі оповідки. Зазвичай ми вирушаємо о 10-00 ранку, і десь о 14-15-ій вже їмо. Як правило, велотури відбуваються в суботу чи в неділю».

Обід за розкладом



«Для велопоїздки раніше залучали спонсорські кошти. Зараз, з метою деполітизації, ми беремо з учасників організаційний внесок 30 гривень, щоб компенсувати витрати, - говорить Андрій Ткач. - Ці гроші йдуть виключно на продукти. Адже в кінці подорожі на учасників чекає смачний польовий обід. Наприкінці маршруту в заздалегідь вибране затишне місце ми завчасно доставляємо продукти та тих, хто готуватиме обід. Поки ми їздимо, вони варять, печуть... Зазвичай визначаємо двох охочих, які готуватимуть. Повірте, немає нічого кращого за добрий обід на природі. Втома відразу відходить на другий план, коли після насиченого маршруту тебе чекає смачна юшка та печена картопля з салом. І за це велика дяка нашим кулінарам».

Недільна велоподорож Задесенням

Одна з подорожей відбулася в неділю, 22 липня. Участь в ній взяли 16 учасників. Для них це був своєрідний тест на витривалість, бо погода не була ідеальною, як і дорога після дощу. Маршрут: Сосниця - Синютин - Шабалинів - Пекарів - Десна. І юшка з печеною картоплею в Сосниці. «Дехто вперше перепливав Десну паромною переправою, але всі до одного вперто долали водні перепони убрід, коли шлях проходив виключно по залитій водою багнюці, - написав у себе на сторінці Андрій Ткач. - Та як би там не було, а ми справились. Віталій Супрун як організатор цієї поїздки не просто вів нас по маршруту, а й оповідав краєзнавчі подробиці - і про Синюту - засновника Синютина, і про Віру Богдановську та маєтності, де мешкала її родина в Шабалинові, про склеп у формі пароплава, унікальний за конструкцією, але він, на жаль, стрімко руйнується, бо нікому до нього нема діла... Ми бачили різні занедбані панські садиби і в Шабалинові, і в Пекареві. Така вже наша місцева вдача -своєю байдужістю сприяти поступовому знищенню зразків колись ефектних та величних споруд. Це і про склеп Богдановської, і про панські маєтки...Ще раз і ще раз повертаємось до унікального по суті панського маєтку в Пекареві. Унікальні колони, унікальні двоповерхові опалювальні груби, унікальні дерева, що ростуть поряд. Чому не шукали тоді коштів, сил та прагнень на те, щоб школу зберегти саме в цій цікавій своєю історією та побудовою споруді? Історія вчить, що не варто звинувачувати у всьому лише можновладців-попередників чи сучасників. Американський президент Джон Кеннеді в своїй інавгураційній промові 1961 року остаточно вивів з депресії цілу американську націю закликом: «Не питайте, що ваша країна може зробити для вас - питайте, що ви можете зробити для своєї країни». Дуже красномовні слова. Чи все ж заклик до дії?»



Маршрути для кожного

Маршрутів уже розробили і об’їздили декілька. І куди їхати -обирають самі учасники. Перед кожною поїздкою проводиться опитування.

Маршрут перший: Сосниця - Червона гора (В’юнище) - озеро Береза - озеро Бурімка - озеро Шибельник - Миколаївський монастир (не зберігся, фрагменти кладки) - Біла круча - Сосниця.

Маршрут другий: Сосниця - церква Різдва св. Богородиці (Загребелля) - Гапишківка - озеро Царина - озеро Гнилиця - озеро Кизимівщина (заповідник) - озеро Вир - Якличі - Спаська круча на Десні - старий бір (ділянка для відпочинку) - Сосниця.

Маршрут третій: Сосниця - річка Коноплянка - В’юнка - Чащі - Верба (місце на річці Чепелиха) -річка Вижівка - М. Устя - Казенна гора - Десняк - озеро Бридня - озеро Ріпище - круча Десна - М.Устя - Сосниця.

Маршрут четвертий: Сосниця - Синютин - Шабалинів - Пекарів - Десна - Сосниця.

Марія Пучинець, "Чернігівщина" №31 (692) від 2 серпня 2018

Теги: Громадська організація «Сосницькі горизонти», велоекскурсія, туризм, Марія Пучинець, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект