До Седнева – на сходини!

Літератори, драматурги, поети й режисери з Києва, Чернігова, Гомеля та Мінська зібралися в Седневі на літературний фестиваль, щоб, як казав класик, сісти хліба з’їсти. Організатор та ідейний натхненник заходу, чернігівський драматург Дмитро Мамчур назвав фестиваль «Седнівськими сходинами». В програмі літературного вікенду – поезія, виступи бардів, гутірки і навіть мистецький борщ. Про незвичайний мистецький захід - розмова з його творцем Дмитром Мамчуром.



– Дмитре, як і коли з’явилася ідея фестивалю?

– Десь років із 10 тому з'явилась в колі моїх друзів ідея час від часу з'їжджатись у Седнів, щоб, як казав класик, сісти хліба з'їсти. Хтось приїздив, у когось не складалося. Торік кілька моїх друзів таки знайшли час. Було не зле. Отже, вирішив повторити. Згодом з'явилася назва «сходини». На мою думку, цілком логічна. Слово давнє (означає воно, відповідно до Словника української мови, «зустріч людей, об'єднаних спільними інтересами») і стосовно якихось мистецьких заходів – «незатерте».

Цьогоріч, як і торік, коли ми проводили «Чернігівські літературні пленери», до нас приєдналися митці з України та Білорусі. Режисером і співорганізатором був режисер і мій добрий друг Олег Кошовий з Творчо-спортивного об'єднання «ШиКо».



– Хто долучився цього року?


– Власне, до міжнародної творчої зустрічі «Седнівські сходини» з білоруського боку долучилися: Бажена Ганушкіна (м. Мінськ) – поетка, редакторка, очільниця мінського осередку Союзу письменників Білорусі, Дмитро Нілов (м. Гомель) – поет бард, перекладач, Сергій Стариков – поет, автор-виконавець пісень, перекладач, звукооператор, аранжувальник, Володимир Богданович (м. Гомель) – музикант, учасник експериментального проекту, групи інтуїтивної музики «Сімулякросс», В'ячеслав Кізін (м. Гомель) – бард. Серед учасників з України – Сергій Пантюк (м. Київ) літератор, автор 16 поетичних та п'яти прозових книг, видавець, воїн-доброволець, громадський діяч, Олена Задорожна (м. Київ) – літераторка, громадська діячка, Тетяна Шептицька (м. Київ) – поетка, журналістка, науковець, заступник директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», авторка двох книжок, Яна Шамрій (м. Київ) – поетка, авторка книжок для дітей, Олекса Бик (м. Київ) – поет, бард, доброволець, автор двох поетичних збірок, Анвар Деркач (м. Чернігів, м. Київ) – поет, журналіст, громадський діяч, правозахисник, автор двох збірок поезії, численних публікацій у ЗМІ, Олег Кошовий – бард, режисер (м. Чернігів) та літератор-початківець Андрій Слобожанюк. Дуже допомогли нам учасниці оргкомітету Анна Назарова та Аліна Шевель.

– Не зле! Але такі заходи потребують залучення фінансових потоків. Чи допомагала влада?

– Із влади допомога надійшла від заступника голови Чернігівської районної ради Володимира Поліщука. Фінансово допоміг голова Асоціації правознавців Чернігова Олександр Красногор та власник Баришівської сироварні Віталій Зеленський. Посприяли в Департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. Нашим інформаційним партнером виступила ТРК «Свобода.ФМ».

– Чому Седнів?

– По-перше, тут красиво! Це історичне сакральне місце. Тож стосовно місця проведення дискусій не було. Основні заходи мали відбуватися саме в Седневі. Були дискусії щодо формату. Це мав бути вільний мистецький простір просто неба. Чимало наших друзів з Чернігова були готові розгорнути наметове містечко на березі річки Снов, облаштувати сцену, майданчик для лекцій та майстер-класів. Гостити нашу бадьору компанію, тобто учасників, мав Будинок творчості «Седнів» Національної спілки художників. Дякуємо директору установи Олексію Пащенку та всьому очолюваному ним колективу. Нам надали зручний котедж та велетенський зал, де й відбулися зрештою наші заходи. Адже плани довелося змінювати, бо з п'ятниці на два дні «зарядив» дощ. Але то таке, як кажуть...

– Дощ підкоригував плани?

– Щойно приїхали – чудовий прийом нам улаштував відомий громадський діяч Володимир Поліщук. Вечеря й спілкування були неперевершені. Коригували плани на наступні два дні, говорили про Седнів, Чернігівщину, згадували спільно проведені заходи.

А дощ лив та лив, проте він лише додавав атмосфери затишку й певної урочистості нашій учті. Під шум дощу і тріск дров у каміні й минув вечір першого дня. На ранок знов заморосило. Виходити з котеджу не хотілося. Тож, зібравшись в одній зі спілчанських кімнат, спілкувалися з Сергієм Пантюком про управління мистецькими процесами. Через кілька годин до нас приєдналися білоруські учасники, щоб виступити разом з нами перед дітьми в позаміському оздоровчому таборі відпочинку «Зміна». У концерті взяли участь Сергій Пантюк, Дмитро Нілов, Сергій Стариков, В'ячеслав Кізін та Андрій Слобожанюк. По обіді настав час «мистецького борщу». Хлопці знайшли місце для вогнища. Через пару годин борщ був готовий. Він став стравою вечора. А наприкінці дня ми влаштували концерт, до якого долучилися всі учасники творчої зустрічі та глядачі з Чернігова, які все ж доїхали до Седнева, незважаючи на негоду. Потім Сергій Стариков люб'язно погодився відвезти учасників оргкомітету до мене на садибу, де, випивши кави, ми ще довго говорили про наш захід, про Міжнародний театральний фестиваль аматорських театрів «Санич», минулий, весняний, і майбутній, що його будемо проводити восени.

Зранку до наших дискусій, присвячених самоменеджменту та літературному туризму, приєднався Володимир Поліщук. Наприкінці наших Седнівських заходів співорганізатор зустрічі Олег Кошовий вручив пам'ятні подарунки. Потім ми провели наших білоруських гостей, а самі поїхали на студію ТРК «Свобода.Фм», де наш друг Олег Головатенко допоміг провести трансляцію нашого концерту, до якого долучилися наші друзі з Києва та Чернігова.



Після концерту ми з режисером та актором Євгеном Сидоренком представили наш, спільний з режисером і актором Миколою Бичуком, проект «Макбет-17». На цьому, власне, і закінчилися наші «Седнівські сходини».

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №27 (688) від 5 липня 2018

Теги: Седнев, літературний фестиваль, Віталій Назаренко, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект