Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » У Козельці кудою не їдь – яма на ямі



У Козельці кудою не їдь – яма на ямі

На думку одного літнього чоловіка, дороги валяться не стільки від транспорту, як від брехні з … цинічних «білмордів»



Для пояснення: Слово білборд запозичене з англійської мови й означає афішу, рекламу на щитах великої форми. Білборд у сучасному виконанні започаткував американець Джорф Бел для реклами … цирку. В Україні на білбордах рекламують циркачів-депутатів. Народ охрестив ті щити білмордами.



Як це пов’язано з розбитими дорогами в Козельці? Відразу наголошу – напряму, і не тільки в Козельці.

Ще не так давно на центральній площі та найбільших вулицях красувався на дорогих «білмордах» відомий «захисник народу» Микола Рудьковський. Крім ощасливлення земляків своїм благодійним фондом, він писав на сторінках своєї преси: «Будучи депутатом Верховної Ради, я завжди відстоював позицію розширення прав місцевого самоврядування, адже у «високих кабінетах» у Києві чиновники не можуть знати, які в кожного окремого міста чи села проблеми. Тому лише передавши сюди, на місця, і повноваження, і бюджетні кошти, можна швидко вирішувати найбільш нагальні проблеми».

У передвиборчих програмах Миколи Рудьковського (засідав у парламенті не одне скликання) на чільному місці було: добитися належного фінансування будівництва й ремонту доріг, затвердивши цезаконодавчо.



Хтось може сказати, що Рудьковського немає вже не лише у Верховній Раді, а і в Україні. І це – правда. Але правдою є й те, що немає й обіцяних ним законодавчо затверджених ефективних повноважень й коштів «на місця». А саме в цьому криється головна причина, чому дороги в Козельці не ремонтуються – коштів немає. Децентралізацію провели, Козелецьку об’єднану громаду створили, але з фінансуванням на дороги стало ще гірше. На цьому наголосила начальник фінансового управління об’єднаної громади Олена Митюшенко. Вона очолювала це управління в Козелецькому районі впродовж 25 років.

- Колись всі податки з транспортних засобів надходили на спеціальний рахунок, - пояснила вона. – Ці гроші використовували тільки на ремонт доріг. Після змін у податковому кодексі, спочатку прозорими були податки на дороги, закладені у вартість пального. Потім весь акциз з пального став надходить у столицю, а звідти - відрахування нам за загадковою формулою.



За словами фінансистки, з Києва гроші капають на рахунок об’єднаної громади, але для загальних потреб. Скільки там дорожніх, навіть від проданого пального на місцевих заправках, - не відомо. Для ремонту ж доріг на цей рік закладено в місцевому бюджеті аж … мільйон гривень, тоді як, наприклад, капітальний ремонт одного кілометра асфальтівки коштує в межах чотирьох мільйонів. Скільки виділять цільових з області й Києва – досі не відомо. Можливо, на кінець року щось кинуть…



Та повернімося знову до обіцянок Рудьковського стосовно повноважень і коштів «на місця». Спілкуючись з відповідальними працівниками Козелецької об’єднаної громади, від одного з них почув, що він тримав у руках брошуру з рекомендаціями проведення децентралізації влади на місцях, розроблену й видрукувану ще за влади Януковича, у депутатській фракції якого був і Рудьковський. Саме згідно з тим дороговказом, мовляв, й проводиться зараз децентралізація, можливо, з незначними змінами, здебільшого, ідеологічного характеру. Тобто, нарешті виборці одержали реформу, яку обіцяв біглий Микола Рудьковський? Одначе, вслід за депутатом, зник кудись і його благодійний фонд. Тож тепер нічим прикрасити децентралізацію - хоча б лопатою асфальту. Натомість, місцева команда цього «благодійного втікача» нікуди не поділася, навіть у владі піднялась. І не червоніє від сорому, що теж обманювала земляків «дорогами від Рудьковського».

Тепер на площі, біля знаменитих соборів і навпроти будинку влади, красується білборд з новим «рятівником» Козельця. Одягнений у вишиванку, спостерігає, як на вибоїнах автомашини «підтанцьовують». Майбутньому кандидату не соромно піарити своєю задоволену, явно не зголоднілу, фізіономією на фоні розбитої асфальтівки. Навпаки, видно, навіть радісно від того, що його намислені ідеї підтримали нібито кілька десятків тисяч виборців. На якій вибоїні побачити втілення тих «грандіозних» ідей – не пише.

- До ремонту доріг приступаємо на днях, - сказав заступник голови об’єднаної громади Микола Чемерис. – Що від нас залежить – все підготовили. Але багато що гальмується й на верху.

Скажімо, щоб відремонтувати геть розбиту асфальтівку на вулиці Розумовського, потрібна проектно-кошторисна документація. Два місяці минуло від поданого замовлення у відповідні структури, але проекту й досі немає, відповідно й до ремонту не приступили. А саме цю вулицю перекривали місцеві мешканці з вимогами, щоб не їздили по розбитій дорозі вантажівки. Але після протесту вибоїн не поменшало.

Побідкався Микола Михайлович з приводу ще однієї «неув’язки»: за місцевий бюджет не зможуть відремонтувати розбиту ділянку на в’їзді в Козелець з боку Бобровиці – той відрізок на балансі в обласному автодорі.

У Козелецькій ОТГ почув і заздрість бобровичанам, що в них є такий господарник – Леонід Яковишин, господарство якого вкладає в ремонт доріг десятки мільйонів гривень, незалежно від підпорядкування тих доріг. Козельчани ж пригадали лише один випадок, коли місцевий агромагнат змилостився на … 48 тисяч гривень для ремонту доріг.

- Краще відгукуються на наші прохання стосовно доріг керівники невеликих господарств, - вточнив Микола Чемерис. - І то здебільшого взимку, коли треба чистити дороги від снігу. Це – Григорій Шевченко, Віталій Закревський, Михайло Михед… А в агрохолдингах кажуть, що вони платять податки на дороги. Перевірити це – не маємо можливостей. Як і достукатися до їхніх господарів.

Швидше за все, безпомічні керівники об’єднаної громади й перед тією фірмою, що звільняє узбіччя шляху Козелець-Бобровиця від дерев: ділову деревину вивозять, а далі – злочинний безлад для навколишнього середовища. На місці спиляних сокорів, посаджених дорожніми бригадами більш як півстоліття тому, виростають чагарники, залишаються сліди спалювання «не сортової» деревини. Повчилися б у товариства «Земля і воля», яке робить узбіччя справді за європейськими стандартами!

Звісно, добровільно так робити, без ніякого примусу будувати й ремонтувати дороги за власні кошти, – багато хто з виробників не захоче. Можливо, й тому, що їм не відомо, як і на які потреби витрачаються податки на дороги. З іншого боку, владні структури не дуже й цікавляться повнотою сплати дорожніх податків.

Знову риторичне запитання до депутатів: чи є у їхніх звітах те, як вони у парламенті займалися врегулюваннями дуже важливих питань для місцевих громад? Як команда того ж Рудьковського добивалася від нього виконання того, для чого посилала його в парламент, - виконання законотворчої й контролюючої функції. Тепер, коли прийшли у владу, розгледіли багато того, над чим не працював і їхній патрон. Тоді руки йому цілували за благодійність, а тепер спохватилися – ні благодійності, ні потрібних законів.

Не дивно, що так продовжують працювати й депутати після майданного скликання, та ще більше творять безладу. Бо й ці зовсім безконтрольні від виборців. Майбутні – теж, видно, розраховують покорити виборців солодкими обіцянками та завуальованою благодійністю.



Довелося почути в Козелецькій громаді й те, як планують збільшити фінансування на дороги. Громада так сформована, що на ній повисли кілька освітніх закладів районного значення. Не реформували вчасно й малокомплектні, надто затратні сільські школи. Тож майже 80 відсотків витратної частини бюджету «з’їдає» освіта. Доведеться оптимізувати. Із зекономлених коштів щось «викроять» і на дороги.



А з якими вимогами колишня команда Рудьковського підходитиме до майбутніх кандидатів у депутати після того, як «повариться» в котлі децентралізованого самоврядування? Невже знову – з одурманенням від благодійних подачок?

Григорій Войток, "Чернігівщина" №23 (684) від 7 червня 2018

Теги: Козелець, дороги, Григорій Войток, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект