moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф



Грошей нема, а їсти дуже хочеться

На базарі все так дорого. А смачненького-свіженького так хочеться. Хоч трішки, чисто спробувати, аби не забути, яке воно на смак. Колись, у студентські роки, можна було купити пару морквин, пошукати в ящику найтоншого огірка, попросити відрізати кружальце вареної ковбаси. Глянуть, як на злиднів, і відріжуть.

А зараз так можна? Продукти дорогі, ну, не вистачає зарплат купувати їх кілограмами.


Біля входу на Чернігівський центральний ринок — лотки з овочами, фруктами та сухофруктами.

— Продайте нам чотири штучки кураги, — просимо. Кілограм — 120 гривень.

— Не вопрос, — продавщиця бере пакетик, кладе туди чотири засушених абрикоси. Ні здивування, ні невдоволення не показує. — Зачекайте хвилинку, — йде до сусіднього бутіка, де продається на вагу котячий корм. Кидає нашу курагу на ваги, повертається, — Три гривні з вас.

— А по одній зважите?

— Та без проблем. На кошачому кормі ваги міліграми показують.

А от здачі з купюри 50 гривень не знайшлося. Довелося шукати дрібні по кишенях.

У 25-річного реалізатора Олександра Ярешка питаємо: — Оце що таке, по 130 гривень за кіло?

—  Унабі. Нормалізується тиск.

— Дві зважите?

— Звичайно. По одній-дві штучки ми просто спробувати даємо. Суміші спецій ложку продам, менше — ні. Горіхи часто по 50 грамів беруть. Кедрові, мигдаль. Фініки беруть по 1 штуці ізраїльські. 350 гривень кілограм. Вони крупні. Люди часто беруть невеликими порціями. Бабусі приходять прямо з рецептами: кураги 100 грам, горіхів 50, ізюму 200, горіхів... Вдома на м’ясорубочку. Зараз модно такі суміші здоров’я готувати, і головне — вимагають точно по рецепту, ні грамом більше.

Якщо на кілограми, дешевий ізюм, звичайні фініки. Тільки білоруси беруть нормально, кілограмами. Якби не вони, бізнес би став.

Дві великі унабини затягли всього 3,25.1 ще дві чорносливини (80 грн/ кг) — 1,20. Нам ще й знижку пропонував, як оптовим покупцям. (Спробували в редакції унабі — ніякі, як сухі яблука).

Ідемо до сирів. 50 грамів «Моцарели» нам відрізати відмовляються:

— Різати не буду. А хто решту купить?

— А ви від цілого відріжте. Він дорогий, решту так швидше заберуть.

Продавчиня займається іншим покупцем. Ображено йдемо до іншого парка. Вподобали собі сир «Король гурман» — 157,80 за кіло. Просимо продати 50 грамів.

Продавчиня відрізає скибочку здоровенним ножем, кладе на ваги — виходить майже 100 грамів.

— Менше можете?

— Не відріжеться, — запевняє. Заплатили 14,25.

— А часто у вас так просять? — випитуємо.

Жінка невдоволено знизує плечима. Але дякує за покупку.

Підходимо до іншого сиро-ковбасного ларка.

— А «Козий» сир смачний?

— Смачний, дівчата! І корисний, — радісно розхвалює продавець. «Мабуть, такий, раз коштує 225 гривень за кіло», — тихо перемовляємось. Просимо відрізати 50 грамів. Продавчиню прохання не обурило:

— Скільки скажете, стільки й відріжу. Але не гарантую, — береться за ніж. — Спробуєте—сподобається! З Прикарпаття. Ще прийдете, — і зважує рівно 100 грамів. — Ніж так ріже. Нічого, переполовините, і буде вам по 50, — весело заспокоює. Діватися нікуди, купуємо 100. Заплатили 22,50.

— Пішли до баликів.

Нам 50 грамів. Можна? — і вже уявляємо, як обуриться...

— Ну, так є ж маленькі шматочки, — дівчина швидко перебирає підвішені над прилавком шматки сушеного м’яса, — Ось. 70 грамів. Підійде?

Беремо балик «Пермський» вагою 70 грамів.

Вийшло 13,80 (кілограм — 195 гривень). Вирішили розгулятися:

— А від оцих, великих, шматків, що розрізані, можете нам по 50 грамів повідрізувати?

— Два роки тут працюю, ще ніхто по 50 грамів відрізати не просив, — дивується. — 50 не відріжу точно. 100 мінімум.

У рибному павільйоні купуємо ковбасу:

— По 50 грамів кожної відріжте. Нам на колектив.

— По 50? — перепитала продавчиня Лена. І старається відрізати точно.

— Сирокопчена по 175 гривень за кіло — 8,75.

Вгадала, — радіє. — Сирокопчена, по 160 за кіло, — 8 гривень. Святкова сирокопчена, — ой, 60 грамів вийшло. Нічого? 165 за кіло. 10 гривень. Досить? Можете переважити. Вам підписати? 26,75 за все, — підсумувала Лена. — У нас свої дівчата на обід часто по 50 грамів купують. Сьогодні перший покупець по 180 -200 грамів брав. Тепер часто і по 100 беруть.

Зупиняємось біля лотка з зеленню.

— Що то у вас?


— Шпинат. Зачекайте, хазяйка підійде.

— Нам три листочки, на пробу. Продасте?

Жінка швиденько кидає в пакетик три листки шпинату, протягує: гривня.

— Зважте чотири шампіньйони «Кроха», — просимо на овочевому лотку. Продавчиня дає пакетик.

— Вибирайте.

— Нам чотири штучки, — уточнюємо.

— Я зрозуміла, — каже Аня Пустовой.

Накладаємо в пакет чотири дрібні шампіньйони. По 35 гривень за кіло. «В зубах застрягне — не виколупаєш», — коментуємо між собою.

— 80 копійок, — зважує продавець. — Пакет, може, треба? Ні? Хорошого дня.

У молочному павільйоні молоко в майонезну баночку нам ніхто не налив. Кажуть, нема такої тари.

— А сиру зважите?

Продавчиня кинулася до своєї грудки домашнього сиру (60 гривень за кіло). — Скільки?

— 50 грамів.

Бабуся застигла над сиром з усмішкою. Більше ні слова нам не сказала.

А Валентина Мулаг з Виблів зважила. Рівно 50 грамів, важила на вагах. На 3 гривні.

— По 50 ще не важила, а по 200 часто беруть, — розказує Валентина. — І не пенсіонери, молоді купують. Щоб свіженький, зразу з’їв, потім ще купив.

— Язик відріжете? — питаємо в м’ясному павільйоні. Телячий, 120 гривень кілограм.

— Ні. Маленький виберу, — обіцяють.

— Нам би по маленькому шматочку сала. На хліб, — просимо приємну жіночку.

— Ну, показуйте пальцем, як, — погоджується. Сало у Віри Делікатної — по 90 гривень кілограм. Відрізає, зважує.

— 100 грамів. 9 гривень з вас. Не слайси, але я вам ще поріжу, — пропонує Віра Іванівна, — і упакую. Тільки фотографувати не треба, у нас тут всюди камери.

Під павільйоном продає свинячі вуха и кров’янку Галина Сердюк.

Свинячі вуха по-корейськи — 90 гривень за кіло.

— Відріжте шматочок, грамів на 50, — просимо.

Отак? Чи звідси? — пропонує. — Оце вам буде на 8,50 — 90 грамів.



 Галина Сердюк відрізала свинячого вуха

У кого зовсім нема грошей, ми й так пригощаємо, — каже Галина. — Людина приходить, видно, що бідує. Запитує, чи шматків не залишилось. Я віддаю. Шматки — ті, що на вітрині для проби лежали і вже охололи. Як молодий та п’яний, звісно, ні. А є такі, що по ряду пройшов, у всіх по шматку попробував — і пішов собі, нічого не купивши.



Наші покупки на 140 гривень: по 100 грамів сиру "Король гурман" і "Козий", 50 грамів домашнього сиру, 20 грамів масла, один помідор "Чері", 100 грамів сала, пів свинячого вуха, по 50-60 грамів ковбаси, один "Кнутик", балик "Пармський", три пера цибулі, три листки шпинату, 4 шампіньони, шматочок пзуця лосося, дві цукерки, дві унабі, чотири кураги, виноград "Кардинал"

P.S. А ще нам бралися відрізати І половину курячого філе, свинини від великого шматка без кістки грамів 100 на борщик (50 не просили, бо в каструлі потім не знайдеш). Продавали одного маленького карасика. Могли зважити одне «івасі», три курячих пупи. Що завгодно. Навіть 20 грамів масла зважили. Тут таке. Може, з одного боку, і справді грошей немає, а з . іншого — нащо набирати кілограма: ми, як можна взяти 100 грамів до обіду, а потім прийти знов? Дефіциту ж нема.

Олена Гобанова, Валентина Тимошко, «ВісникЧ» №48 (1647) від 30 листопада 2017

Теги: Центральний ринок, продукти, Олена Гобанова, Валентина Тимошко, «ВісникЧ»

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект