moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф



Малі річки помирають…

Бездумне господарювання, що на початку 60-х років ХХ століття вилилося у створення систем меліорації, кліматичні зміни, а головне – відсутність належного фінансування програм розвитку та збереження водних ресурсів неодмінно призведуть до загибелі більшості малих річок. На Чернігівщині їх нараховують 1560. Поки що…



Із судноплавної річки – в потік

Сто років тому про Удай писали як про річку, яку неможливо було подолати без переправи. Щоб потрапити з одного берега на інший, треба було скористатися послугами парому. Так, в історичних джерелах є відомості про те, що ця річка колись була навіть судноплавною. Нині ж її можна просто перескочити.

Відомий прилуцький краєзнавець Віктор Моринець називає Удай річкою свого дитинства і не приховує розпачу від того, на що перетворилася колись могутня водна артерія.

«Малих річок – тисячі по всій Україні, але вони нікому не потрібні», – обурюється він.

Так само, як і води Удаю. Нині на його берегах краєзнавці знаходять інструменти, що належали першим людям.

«Про скіфів, кімерійців і тих, хто був тут пізніше, я навіть не кажу, – коментує Віктор Моринець. – Тут можна без проблем знайти залишки древніх амфор. Зрозуміло, що з Північного Причорномор’я їх сюди везли не волами. Тогочасні плавзасоби ходили з Чорного моря в наш Лісостеп».

Удай був повноводним впродовж тисячоліть, аж до кінця ХХ століття. На підтвердження тому краєзнавець демонструє світлину, датовану 1926 роком. На ній – широке судноплавне плесо, ґрунтова дорога і село на березі ріки.

«У червні 1921 року в цих місцях зустрілися дві армії – Махно зі своїми хлопцями і більшовицькі окупанти із 7-ї Володимирської дивізії, – розповідає Віктор Моринець. – Кацапи шукали паром, тільки от наші його перед цим знищили. Тоді окупанти півдня шукали броду. Ось таким був Удай!».



А що ж нині? У наш час річка настільки пересохла, що з її дна можна зібрати цілий історичний музей.

«Мій товариш за одну хвилину знайшов шматок кахлі від печі, – ділиться краєзнавець. – Можна ще трохи почекати, доки річка підсохне, а потім зорати та посіяти кукурудзу. Цього року на болотах так і робили, – продовжує він. – Питав у людей, чи думали вони, як рятувати річку. Кажуть, начебто зверталися до Чернігова, а там відповіли, що чистити не можна. Воно й не дивно, бо Десну біля Чернігова я переходив убрід! Земляки, я розумію, що у всіх проблеми, потрібно гроші заробляти, а що будемо пити через декілька років?»

Грошей на розчистку – катма!

Про проблему малих річок в області відомо. У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів кажуть, що їхня загальна протяжність складає понад 7 тисяч кілометрів. Серед малих річок 160 мають довжину понад 10 кілометрів.

«Більшість цих річок маловодні, а деякі з них влітку навіть пересихають. Русла ж низки річок виражені нечітко, тому часто зливаються з прилеглими болотами, – пояснює заступник начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадим Потапенко. – Варто зауважити, що здатність річок до самоочищення прямо пропорційно залежить від величини річки, тобто чим більша річка, тим більше вона здатна сама себе очищати. З цього виходить, що найбільш вразливими є саме малі річки. І сьогодні дійсно є проблеми з їх водністю та заростанням».



За словами експерта, для вирішення подібних завдань в Чернігівській області розроблена Регіональна програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну Дніпра до 2021 року. Програмою передбачена низка природоохоронних заходів, серед яких є і розчищення малих річок. Фінансування на ці цілі має надходити солідарно – як з Державного, так і з місцевих бюджетів. Втім, через відсутність фінансування роботи в рамках програми ніхто не проводить.

Вадим Потапенко зазначає, що роботи з розчищення малих річок можна виконувати за рахунок видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. На його думку, значні можливості є й в об’єднаних територіальних громад.

«Хочу зазначити, що нині держава не може на себе взяти значні витрати із розчищення річок. І якщо раніше бюджети сільських рад були обмежені, то ОТГ отримали значні матеріальні ресурси і є їх розпорядниками, – каже представник Деснянського БУВР. – Тому в них є можливість спрямувати кошти на розчищення малих річок, які протікають на їх територіях. Доцільним буде і розроблення місцевих програм з оздоровлення та покращення санітарно-екологічного стану малих річок в розрізі ОТГ».



Відтак, проблема водойм лягає на плечі місцевих громад. Коштів на реалізацію державної програми немає, а фінансування з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обмежене і, ніде правди діти, доступне здебільшого для обласних обранців. Тож загроза зникнення малих річок є цілком реальною. Встигніть запам’ятати їхнє останнє дихання!

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №45 (654) від 9 листопада 2017

Теги: річки, проблема водойм, Віталій Назаренко, "Чернігівщина"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект