Ціна крові, або Хто нас врятує?

Наразі ситуація щодо організації донорства на Чернігівщині - неоднозначна. Про це заявив в інтерв’ю нашій газеті головний лікар обласної станції переливання крові Павло Герасименко. Виявляється, з одного боку існує дисбаланс запасів крові по групах, а з іншого - недостатня активність населення в царині донорства. За останні три роки область втратила майже половину активних відвідувачів закладу, і хоч їхня кількість зменшилася через об’єктивні причини (хтось помер чи захворів або виїхав), образно кажучи, посісти місце благодійників ніхто не поспішає. За словами головлікаря, одна з причин байдужості населення до цієї благородної справи - це те, що люди мало знають про види донорства й не отримують ніякої інформації стосовно потреб служби крові. Прикро й те, що жодна громадська організація, яка б могла стати місточком між майбутнім донором і станцією переливання крові, так і не зголосилася співпрацювати з медиками заради порятунку пацієнтів...



Надія на піар-менеджерів

Задовольняти потреби лікувальних закладів області компонентами крові нині дуже складно. Як зазначає Павло Герасименко, по-перше, ніхто не може прогнозувати (навіть статистичні дані трьох-п’яти років безсилі), скільки треба доз на завтра. Бо ж спектр пацієнтів з патологія-ми і перебіг захворювань змінюється щодня. А по-друге, станція переливання крові має проблему із залученням населення до донорства.

- Досвід показує, що хоча ми й розповсюджуємо як вітчизняні, так і закордонні методичні інформаційні матеріали, але, на жаль, все це не дає бажаного результату, - каже очільник закладу. - Нібито всім зрозуміла актуальність донорства й виготовлення якісних та безпечних компонентів крові для використання в лікарнях, але все ж люди мають пасивну позицію. Шкода також, що в Чернігові не знайшлося жодної громадської організації, яка б постійно й ефективно співпрацювала з нами у цьому напрямку. Певні намагання були, але все це виявилося малоефективним...

- Тож, рівняючись на Європу, ми впроваджуємо закордонний досвід, - продовжує головний лікар, - нещодавно у закладі з’явився новий підрозділ - відділення рекрутин-гу донорів. Завдання спеціалістів з піар-технологій, маркетингу - інформувати й залучати людей здавати кров. Розповідати, що бути донором престижно, благородно і навіть модно та ще й корисно для власного здоров’я.

Та поки новий відділ, як кажуть, розкрутиться, єдиний вихід із ситуації, на думку очільника закладу, - збереження так званого примусово-добровільного донорства. Звісно, родичі пацієнтів або їхні знайомі здають кров саме тоді, коли це потрібно безпосередньо їм.

- Нещодавно ми проводили анкетування наших донорів, - розповідає Павло Герасименко, - з’ясовували соціальний, віковий, статевий зріз, мотивацію, бажання і ставлення до донорства, їхні наміри в майбутньому залишатися нашими постійними відвідувачами чи навпаки. Цей аналіз дав суперечливі результати. З одного боку - дуже добре, що понад 80 відсотків респондентів підтвердили готовність приходити до нас кілька разів на рік.

Саме те, що потрібно службі крові, адже такі особи - вже відомі, перевірені, надійні й головне - це керовані донори. А з іншого -більшість людей не вказала чіткої мотивації й відповідала: «мене попросили», «була потреба в родині»...

Про що кажуть вісім пробірок


Нещодавно Чернігівська обласна станція переливання крові розробила ІТ-технології, що вже працюють і допомагають керувати донорством.



- На головній сторінці інтернет-ресурсу закладу за адресою bloodstation.cn.ua, - зауважує співбесідник, - зображені вісім пробірочок. Вони пропорційно відображають стан запасів компонентів крові з урахуванням тижневих витрат та ЗО відсотків на невідкладні потреби на випадок надзвичайних ситуацій. Пробірки мають три відтінки червоного кольору. Найбільш інтенсивне забарвлення - темно-вишневе - означає, що ця кількість компонентів має дуже хороший термін придатності - більше 30 діб. Тобто така кров свіжа, заготовлена упродовж останніх двох-трьох днів. Донори цієї групи та резусу поки нам непотрібні. А ось там, де інтенсивність забарвлення менша (яскравий червоний колір) - це означає, що кінцевий термін придатності тієї кількості компонентів спливе за 20 днів. Найсвітліший відтінок свідчить, що ця кров придатна для використання лише 7-10 діб і нам потрібні донори цієї групи.

Тому обласна станція переливання крові пропонує громаді та лікувальним закладам Чернігівщини регулярно відвідувати сторінку їхнього сайту й цікавитися, які наразі є запаси крові.

- Поки що ця інформація стосується лише експедиції нашого закладу, - зазначає головлікар. - А ось коли служба крові стане централізованою (це має статися наступного року) і всі підрозділи області будуть підпорядковані нам, ми матимемо більше повноважень і не лише відповідатимемо за якісну заготівлю, переробку, зберігання крові, а й контролюватимемо донорство в регіонах. Тільки уявіть, що десь у віддаленому районі області оперують чи лікують пацієнта у важкому стані, який потребує трансфузійної терапії. Але як використовують там компоненти крові, як керують донорством? Дослідження підтверджують, що у райцентрах існують суттєві недоліки під час реєстрації осіб, які здають кров. Мова про людей з медичними протипоказаннями стосовно донорства! А це ж впливає на якість крові, її інфекційну безпеку! І національну - також!

Доставка із затримкою та плинність кадрів

Розповів головний лікар і про недоліки в логістиці - доставці крові з віддалених районів Чернігівщини:

- Згідно з законодавчою базою України, яка регламентує це питання, терміни доставки крові у заклади переливання для остаточної переробки - всього три доби. Тобто, якщо із районної лікарні кров доставляють до нас із затримкою, її не всю можна переробити. Тому ми втрачаємо і її якість, і ресурси. А на тлі загального колосального дефіциту коштів у медицині - це неабиякі фінансові втрати. Ми самі порушуємо закони логіки й заготівлі та доставки крові, а потім жаліємося, що нам не вистачає грошей.

Павла Герасименка непокоїть також кадрова ситуація в службі крові:

- Практика свідчить, що в підрозділах неабияка плинність працівників. Наша служба - це не та структура, де можна заробити багато грошей. Тому люди не бажають тут довго залишатися. Зазвичай, це сумісники або початківці, які одночасно підшукують собі ліпше місце для заробітку. Отож кадрова ситуація в області та й, чесно-кажучи, в нашому закладі складна.

Яка кров найдефіцитніша?

- До нас часто телефонують з організацій і пропонують провести день донора, - каже лікар. -І знаєте, іноді мусимо відмовляти, бо ми зацікавлені не в разовій акції, а в постійній здачі. До того ж, компоненти крові мають свій термін придатності. Просимо поставитися до цього з розумінням, переносимо дату, визначаємо кількість донорів, тавсежлюди ображаються... Усі ми звикли, що четверта група дефіцитна, а з негативним резусом - ще дефіцитніша. Але статистичні дані свідчать, що кількість пацієнтів, котрим знадобиться четверта група з негативним резусом, - найменша. Відповідно й крові цієї групи нам потрібно заготовляти також небагато.

- Розрахувавши приблизні тижневі витрати, з’ясували, - продовжує Павло Герасименко, - що на сьогодні нам не вистачає... розповсюдженої другої групи з позитивним резусом. Ми маємо 42 дози за потреби - 65. А ось четвертої і третьої більш-менш достатньо, четвертої з негативним резусом навіть з надлишком.

Якби станція мала сучасні технології, приміром, відділення довготривалого зберігання компонентів крові, то можна було б їх заморожувати на десять і більше років. Тоді б ми мали неабиякі можливості й не думали про те, що скоро термін придатності добіжить кінця, а також про утилізацію.

- Високі технології для держави дуже вартісні - це мільйони, - каже очільник станції. - В Україні таких відділень було два: у столичному міському центрі і в Донецьку. Останній, на жаль, тимчасово не з нами, а в Києві все закрили, бо немає можливості фінансувати. Адже щоб зберігати еритроцити, потрібно підтримувати температуру мінус 180-196 градусів...

А донорів усе менша й менше...

У 2014-му активних донорів, які постійно відвідували станцію переливання крові, було півтори тисячі. Нині їх майже удвічі менше. Загальна ж кількість донорів по всій області, тих людей, які хоча б раз здали кров, - 10500. Три роки тому їх налічувалося на три з половиною тисячі більше.

- Чи не щодня ми втрачаємо тих, хто ділився своєю кров’ю заради порятунку зовсім незнайомих людей. І, на жаль, ця тенденція зберігається, - зазначає Павло Герасименко. - Це, насамперед, відбувається через об’єктивні причини: донори старіють, хворіють, помирають, емігрують. А ось замінити їх мало хто погоджується. Тому, коли в медзакладі лікарі просять родичів пацієнтів здати кров, потрібно відгукуватися. Адже якщо ми будемо тільки видавати дози й не поповнюватимемо банк крові, то настане той день, коли комусь її просто не вистачить. Звичайно, бувають випадки, коли немає родичів або не можна здати кров за станом здоров’я. Тоді варто лишень прийти до нас і ми все вирішимо на місці. Не потрібно бігати по лікарнях, лити сльози, пропонувати гроші, дискредитувати службу крові! Ми забезпечуємо пацієнтів видачею крові безоплатно. Якщо інколи такої можливості немає, тоді пропонуємо благодійні внески до донорського фонду - це двісті гривень, які йдуть на залучення платних донорів. Усі мають знати: станція видає компоненти крові в лікарні області в будь-яких випадках, особливо при невідкладних станах, пологах та складних операціях...

Користуючись нагодою, Павло Герасименко, наголосив, що не варто чекати, поки грім ударить. Треба лишень дізнатися на сайті про запаси крові на станції переливання, знайти час, прийти за адресою: вул. Пирогова, 13, та здати кров. Як це зробив наймолодший донор - чернігівець Олександр Запаранюк. Щойно хлопцеві виповнилося вісімнадцять, уже через два дні після свого повноліття він відчинив двері станції переливання крові. Давайте всі разом брати з нього приклад!



Лариса Галета, "Деснянка" №37 (670) від 14 вересня 2017

Теги: донорство, обласна станція переливання крові, Павло Герасименко

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект