Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Розстріляних «совєтами» в Халявині — до п'яти тисяч



Розстріляних «совєтами» в Халявині — до п'яти тисяч

21 травня відзначали День пам’яті жертв політичних репресій. Біля Чернігова є пам’ятний знак — на території Халявинської сільради Чернігівського району. Там поховані ті, кого розстріляли «совєти».


Халявинська сільська рада

9 травня під час святкувань Дня Перемоги прозвучала цифра, що на Подусівці, де Пам’ятний знак жертвам нацизму, поховано 15 тисяч чоловік. Тобто тих, кого розстріляли фашисти. Скільки ж розстріляних комуністами? Запитала представника Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області Сергія Бутка.

— На території Халявинської сільради кістки познаходили у 1989 році. Проводилися дослідження цього місця і встановили, що там таємне поховання НКВС. Точно ніхто не може сказати, скільки там людей. Так само, як і у Биківні (під Києвом). Ми оцінюємо, що на території Халявинської сільради поховано десь три-чотири тисячі чоловік, можливо, п’ять (по Биківні — від 20 до 150 тисяч).

Спочатку комуністи ховали людей на старих кладовищах. Потім побачили, що вже «конвеєр» — і почали вивозити трупи на це поховання.

Дослідникам було досить складно встановити місця поховань. У картах розстрілу
дуже часто не вказували, де похована людина. По Чернігову на старих кладовищах цієї пори теж маса безіменних могил, які вже зрівнялися з землею — і відслідкувати всіх розстріляних важко.

— Як визначили цифру 3-5 тисяч чоловік?

— Ми знаємо, що за п’ять місяців 1937 року було розстріляно 1700 людей. По 1937 року були найточніші звіти. По загальній кількості репресованих є дві цифри: понад 9 тисяч чоловік або майже 10 тисяч. Там дуже складні підрахунки, і не всі документи позберігалися. З дев’яти-десяти тисяч десь третина була розстріляна. Це ми говоримо тільки про розстріли, які робилися «трійками»: рішення приймалося першим секретарем обкому партії, обласним прокурором і начальником Управління НКВС в Чернігівській області.

Це тільки одна лінія репресій — позасудова.

Паралельно проводяться розстріли за вироком суду. Наприклад, у 1937 році було 4 судових процеси. Найскандальніший — про нібито шкідництво працівників обласного земельного управління. Репресовано 21 чоловік, 6 з них були розстріляні. Судові процеси були потрібні для того, щоб показати, що збої у постачанні продовольства — вина не керівництва країни, а шкідників.

Декого вбивали не в Чернігові, а в Києві. Тому дані по кількості розстріляних не точні.

Головне місце розстрілів — Чернігів (звозилися люди з усієї області). Позбавляли життя в Чернігівській в’язниці. Друге місце — підвал Управління НКВС Чернігівської області (нинішня міська санепідемстанція).

Комуністи розстрілювали 10-20 чоловік за день. Вночі на вантажівку — і у Халявин. Якщо комуністи вбивали людей там, де утримували — в тюрмі або в управлінні НКВС у підвалі, а потім відвозили трупи і ховали, то нацисти вивозили живих людей на місце поховання, на Криволівщину, Подусівку — і там уже розстрілювали. Нацисти не комплексували. Комуністи намагалися все це поприкривати. Якщо, звісно, не говорити про публічні страти.

На території Халявинської сільради, як і в Биківні, повну ексгумацію не проводили. Дослідження робила обласна прокуратура, коли на неї трохи «натиснули». Прокурори і встановили, що це — таємне поховання НКВС. Провели пробні розкопки. Але точне число вони дати не змогли (та й радянська влада не була у цьому зацікавлена). Там треба розкривати дуже великий пласт землі. До того ж, таємні поховання відрізнялися від нормальних. Як комуністи, так і нацисти посипали трупи вапном, щоб швидше розкладалися. Трупи складалися рядами, між рядами посипали вапно — і потім все це зарівнювали і замасковували.

На Подусівці (там, де стоїть Меморіал пам’яті жертв фашизму) якраз провели повну ексгумацію. Але 15 тисяч — це радянські дані. Наскільки вони повні — питання.

На Криволівщині (там, де лижна база) — ще одне місце, де фашисти ховали військовополонених і цивільне населення. Там — 20 тисяч людей. Хоча питання також дискусійне, але за документами саме такі цифри. Там проводили повну ексгумацію, працювала комісія.

Радянська влада була зацікавлена у встановленні нацистських злочинів і у тому, щоб дати більш-менш нормальну оцінку. В 1943 році вигнали фашистів, і почала працювати Надзвичайна комісія по встановленню злочинів. Матеріали передавалися на майбутній Нюрнбергський процес.

Розслідувати тему комуністичних вбивств будемо ще дуже довго. Тільки в архівах СБУ, які передаються до Інституту національної пам’яті, — 90 кілометрів архівів (канцелярські папки ставляться одна до одної — так вимірюється кількість архівних документів).

Аліна Сіренко, тижневик «Вісник Ч» №21 (1620), 25 травня 2017 року

Теги: політичні репресії, Халявин, розстріл, комуністичні вбивства, «Вісник Ч, Аліна Сіренко

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект