moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф



Турне соціального театру

У першій декаді травня студентський театр «EX LIBRIS» у рамках культурного проекту «Соціальний театр – мода на добре мистецтво» здійснив гастролі містами і селищами нашої області.



Враженнями та набутим досвідом діляться художній керівник колективу – доцент кафедри філософії та культурології Чернігівського національного педагогічного університету Марина Каранда та її вихованці.


– Наш театр ще зовсім молодий, тут естетично розвиваються студенти різних спеціальностей. Театр для них – улюблена справа, душевне хобі. Хоч збиратися на репетиції надзвичайно складно: у всіх різний розклад, підробітки… Але бажання нести зі сцени людям добре та соціально корисне – над усе. І от завдяки проекту Міського молодіжного центру «Жменя» та фінансовій підтримці Швейцарського бюро співробітництва в Україні стали можливими наші перші гастролі. Юні глядачі побачили патріотичну виставу про життя і кінотворчість видатного земляка Олександра Довженка, – розповідає художній керівник

– Які міста відвідали, хто став вашим глядачем?

– Перша гастроль до стародавнього Ніжина, уславленого багатьма іменами української науки і культури. Надзвичайно гостинно приймали нас в училищі культури та мистецтв імені Марії Заньковецької. Майбутні режисери, художники, співаки, бібліотекарі – уважні та вдячні глядачі. Директор закладу Володимир Дорохін після виступу театру відзначив велику користь для студентів від знайомства з нашим творчим колективом і оголосив про початок дружніх творчих взаємин між нашими навчальними закладами. Незважаючи на спартанські побутові умови (ми обживали неопалювану, колись реконструйовану з монастирської трапезної актову залу), враження у нас дуже приємні. Після спектаклю поспілкувалися з педагогічним колективом – Інною Мороз, котра опікувалася нами, та культурологом і соціальним педагогом Юлією Близнюк, у якої маємо намір брати консультації з історії народного костюму.



– Це був підготовлений глядач, а як реагували у глибинці на гастролі студентів? Мабуть, нечасто нині їздять із благодійними виставами до сільських шкіл?

– Друга наша гастроль – у селище міського типу Борзна. Комунальний заклад «Борзнянська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ст. з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів» вразив високим рівнем організації довкілля, розвиненою матеріальною базою, а головне – турботою директора Надії Майстат. За її ініціативою до інтернату, де діти поглиблено вивчають технології та англійську мову, на наш спектакль запросили ще й учнів із місцевої школи-гімназії. Діти в інтернаті – щирі і цікаві. І студенти виступили з великим натхненням перед такою аудиторією у залі, укомплектованій сучасною апаратурою. А директор ще й провела розгорнуту екскурсію, показала нам деревообробні майстерні, розкішні клумби, садово-паркову архітектуру. Пригостили і смачним обідом із овочів, вирощених власноруч у теплицях інтернату.

– Розкажіть про враження від спілкування студентів зі школярами, які курйози, можливо, траплялися у дорозі?

Студент технологічного факультету ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка Павло Єременко:

– Я виконую обов’язки головного «реквізитника» театру, тому по сто разів переглядаю, чи як слід упакували проектор, ноутбук, екран, куліси, чи не забули якісь деталі костюмів. А взагалі клопотів, як і курйозів, вистачає. У селищі Березна глядачі були чи не найактивніші. Дівчата-старшокласниці викликали хлопців на фотосесію, брали електронні адреси, потім з’являлися кумедні записи на популярному молодіжному сайті «випадкове кохання». Із серйозних вражень – наш виступ перед вихованцями Березнянського інтернату для дітей з особливими потребами. Школярі поводилися толерантно, виховано, і ми, актори, не відчували психологічного дискомфорту. Це свідчення того, що педагогічний колектив виховує добрих дітей.

А ось враження майбутніх філологів Вікторії Ліщук та Віталія Решинського:

– Не могли не заїхати на малу батьківщину Олександра Довженка… До речі, в Сосниці діє і навчально-реабілітаційний центр для дітей з вадами слуху. Ми зніяковіли, коли зрозуміли, що виставу цим дітям буде доносити сурдоперекладач. Та вона уміло транслювала складну лексику вистави частині глядачів. З великою цікавістю сприйняли нашу виставу і старшокласники з місцевої гімназії, які теж сюди завітали.

– Якщо ми – соціальний театр, то маємо постійно поглиблювати знання про соціум. Під час гастролей ми пізнавали не тільки себе як волонтерів, а й ближче знайомилися з людьми у різних містечках і селах, де виховують школярів чи реабілітують дітей з особливими потребами. До того ж, осмислювали українську класику в особі Довженка. Найбільше відкриття – змістовна експозиція у музеї великого митця. Екскурсовода ми трохи шокували тим, що на кожне фото реагували виконавці тих чи інших ролей і раділи побаченим ще раз своїм прототипам. Бо серед нас були і Сашкові діди, і мати, і батько, обидві дружини, низка художніх образів з фільмів «Земля» та «Україна в огні».



Завершує розмову художній керівник колективу:

– Такі волонтерські мистецькі виїзні акції мають стати звичними. Наступна постановка буде орієнтована на естетичне виховання молодших підлітків, адже мовою казки чи фентезі теж можна донести багато цінного і вічного, спрямувати підлітків у позитивне, життєстверджуюче русло.

Ксенія Школьна, "Чернігівщина" №20 (629) від 18 травня 2017

Теги: студентський театр «EX LIBRIS», проект «Соціальний театр – мода на добре мистецтво», Ксенія Школьна, "Чернігівщина

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект