Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Коли з вами в квартирі живе... лисеня, пухнасте й тепле, мов сонечко


Коли з вами в квартирі живе... лисеня, пухнасте й тепле, мов сонечко

Разом із господарями, у квартирі на п’ятому поверсі, мешкає маленька лисичка. Майже місяць тому родина Костенків із Чернігова врятувала тваринку, й за цей короткий час маля вже стало ручне. Подружжя каже, що повернення лисички до природного середовища призведе до неминучої загибелі. Тримати ж її у помешканні - теж не вихід. Костенки сподіваються, що після публікації в газеті відгукнуться добрі люди, які мають умови для утримання тварини, й пухнасту та грайливу красуню заберуть до себе. А ще Микола й Ганна не полишають надії, що новий господар, не тільки піклуватиметься про лиску, а й любитиме її не менше від них. Батьки обіцяють своїй десятирічній донечці Вікторії натомість купити руденького котика, та дівчинка все ж дуже сумуватиме за своїм лисеням.



- Місяць тому їхав своєю автівкою з Городнянщини, - розповідає Микола Костенко. - Бачу: на узбіччі щось лежить. Зупинився. Спочатку подумав, що кошеня чи песик. Аж ні! Справжнє лисеня... Маленьке, пухнасте, ще навіть очі не розплющило. Узяв тваринку на руки, вона здригалася, шипіла, а потім носиком ніби стала шукати свою маму... Гарненьке й безпорадне лисеня вирішив забрати додому. Бо ж хтозна, чи виживе?!

Так маленький руденький клубочок вирушив до Чернігова. Лисеня одразу ж заснуло на сидінні в салоні, а водій тим часом телефонував додому: «Аню, у мене для тебе сюрприз!» - повідомив Микола дружину, котра незабаром мала відзначати свій день народження.

- Сказати, що здивувалася, - нічого не сказати! -усміхається Ганна. - Лисенятко було таке маленьке, пухнасте й тепле, як сонечко. Що з ним робити?! Добре, що є Інтернет, на деяких сайтах дізналися, чим і як ліпше вигодовувати ось таких малят.

Назвали лисичку Алісою, нині тваринка вже відгукується на своє ім’я. Спочатку потроху годували ЇЇ молочком із чайної ложечки, а вже за тиждень - зі шприца. Наразі вона вже їсть, як кажуть, усе підряд: м’ясо, сметану, бутерброд із маслом і ковбасою, сир, яйця, печиво, тістечка, цукерки... Буває, трохи носом крутить, коли їй картопляне пюре пропонують. А так - неперебірлива!

Та все ж Ганна вирішила урізноманітнити їй харчовий раціон, пішла до зоомагазину по корм. Коли продавчиня почула, що консерви потрібні для лисеняти - очі округлила. А потім порадила спробувати сухий корм для котів, де основні інгредієнти м’ясо індички та курки.

Дивувалися продавці й у крамниці, де Костенки придивлялися поводок для прогулянок Алісі. Вкотре перепитували: «Для кого? Кого?..» Обрали ремінець червоний.

- На вулиці з нею гуляємо тільки вранці, десь о п’ятій, коли немає ще стільки транспорту й людей, - каже чоловік. - Сусіди з собаками та котами, а ми - з лисичкою!

- Тато для Аліси змайстрував клітку, - долучається до розмови донька Вікторія, яка навчається у 5 класі чернігівської школи №29. - Ми закриваємо лисеня в ній на ніч. Удень тваринка розважається в квартирі з моїми іграшками - м’ячиком і папугою. Коли втомиться - лягає відпочивати на диванчику або згортається клубочком на підлозі.

Те, що у Вікторії є лисеня, знає не лише подружка Марія Кочегина, яка мешкає по-сусідству, а й однокласники. З цікавості приходили подивитися й сфотографувати Алісу Микита Баранець, Владислав Хоролець, Анна Велько, Христина Руденок... Вони навіть трішки заздрять Вікторії.

- Якби ж тато дозволив її залишити! - похнюпила носа дівчинка й жалісно глянула на Алісу. - Дуже до неї звикла...

- Я б з радістю, доню, але ж тварині потрібні умови, воля, - пояснює батько. - Нещодавно подав оголошення, телефонували з Ріпок, навіть із Тернополя та Одеси. Люди цікавляться, але поки ніхто не приїздив.

- Хіба скажеш, що тваринка дика?! - цілує Ганна в носик лисеня. - Ніякої агресії! Красуня наша!

- Моя дружина з Алісою навіть схожі - обидві хитрунки!- жартує Микола.

У кімнаті для нового члена сім’ї господарі поставили коробочку з піском. Навіть не віриться, що лісова істота культурною стала!

- Попервах Аліса трохи гидила, а це вже молодчина,- з гордістю каже Микола. - Ми її купаємо, бліх потруїли. Навіть одного кліща витягли. Треба вже й про щеплення подбати.



Поки ми розмовляли, лисеня гралося, їло печиво, а потім тихенько згорнулося в клубочок біля балконних дверей і солодко заснуло.

Якщо хтось із читачів має бажання й можливість забрати до себе лисичку Алісу - телефонуйте до редакції.

Лариса Галета, "Деснянка" №20 (653) від 18 травня 2017

Теги: лисеня, родина Костенків, Лариса Галета, "Деснянка"

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект