moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Хто має право на квартиру: колишня невістка чи колишня учениця, яка доглядала стареньку?



Хто має право на квартиру: колишня невістка чи колишня учениця, яка доглядала стареньку?

Це було ще у 2015 році, коли до суду звернулась Пашена Олена Миколаївна про визнання заповіту колишньої свекрухи, Горліної Людвіги Дмитрівни (яка померла 11. 10. 2015 року у віці 87 років), недійсним. Заповіт був посвідчений 27.07.2015 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, згідно якого заповідач на випадок своєї смерті заповів квартиру в Чернігові відповідачу, Тітовій Аллі Вікторівні.



В обґрунтування позову позивач (Пашена Олена) посилається на те, що заповідач на момент складання заповіту не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними у зв’язку із скаргами на поганий сон та настрій, наявності у неї головних болей, забуванням минулих подій.

В судовому засіданні 19.04.2016 року представник позивача заявив клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи. Враховуючи, що для визнання особи недієздатною необхідні спеціальні знання в галузі судової психіатрії, суд постановив за необхідне проведення у справі судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручили Українському науково-дослідному інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України.

На вирішення експертизи були винесені наступні питання:
1) Чи страждала Людвіга Горліна психічними захворюваннями на момент складання заповіту 27.07.2015 року?
2) Чи усвідомлювала вона на момент складання вищезазначеного заповіту значення своїх дій та чи могла вона ними керувати?

І от 14-го квітня 2017 року, кореспондент gorod.cn.ua побув на черговому відкритому засіданні по цій справі. Ще перед початком слухання нам вдалось поспілкуватись із 51-річною Тітовою Аллою Вікторівною, яка являється відповідачем по цій справі. Спілкуватись із нею було легко, адже Алла Вікторівна відверта і щира особистість і по ній відразу видно, що ця справа її дійсно зачіпає до глибини душі, розповідаючи про стан справ Алла Вікторівна неодноразово витирала сльози, які навертались їй на очі.

А справа от у чому: Тітова Алла давно знала померлу Горліну Людвігу (яка була її вчителькою у школі). На старості років Людвіга виявилась непотрібною своїм родичам, так як син її помер, а колишня невістка (позивач) її не доглядала. У зв’язку із цим, клопоти по догляду за бабусею взяла на себе Тітова:

- У мене ж хазяйство, сама ледь жива (мені зробили операцію, пішли ускладнення). Ніхто мені не допомагав. Чоловік на роботі по вахтам. Вставала о 4 ранку, щоб понаварювати їсти, попорати корову.
- Вони зробили справку, за якою виходить, що бабушка була невміняєма, коли підписувала заповіт. І лікарка була у нас з району і наша участкова приходила, нотаріус були – всі дурні виходить? Рік цю справку вони робили, хоча мають робити кілька місяців, - розказує пані Алла.

- Я в селі живу, всі сусіди і односельчани в шоці. Все село бачило, що бабушка була нормальна і лікарі ж приходили. Я такий кошмар пережила, не дай Бог. Вже і квартири тієї не хочу. Після такого вже нікого більше доглядати не хочу. За доброту свою получиш. Не можна зараз бути добрим. Горе, та, й годі.

- У Горліної був син, який помер, ми з нею їздили на могилу, купили квіти, облагородили могилу. Баба була задоволена.

- Коли бабушка померла, похорон ми за свій рахунок справляли. Пашена Олена тільки на похорон і приїхала. Я і сусідів своїх запросила і їхню секту (єгови, чи хто вони там).

- У нас що Новий рік, що 8 Березня, що Пасха - все на судах. Пашена і на суди не ходить і не плаче так як я. Вона ні руки не вимазала, ні памперси бабі не купляла. Чого їй ходить? Ні до баби не ходила, ні сюди. Вона і спить спокійно. Таке життя. Я б краще віддала цю квартиру, дійсно, в дім престарілих чи в онкоцентр, ніж таким людям. Я своєю працею заробляю і зароблю (хоч і болячок купа), - продовжує жінка.

- Подружки кажуть: «Алла, давай на телебачення подавати», а я кажу, що не вистачало мені ще на телебачення ходить і так в суди наїздилась.

- Я питала у Олени: а чого ж ви не приїхали на наступний день, через тиждень після того, як ми забрали бабу до себе доглядати? Вона тільки на похорон приїхала. А знали де ми живимо і машина у них є, могли приїхати. Вони знали, що вона з ними не поїде. Баба казала: «Я в такий рай потрапила». У мене сад такий красивий (абрикоси, сливи, виноград і так далі). Але я задоволена: нехай і буду страждати, але Людвіга Дмитрівна хоч померла доглянута.

- Я людина не жадна: я пропонувала поділити квартиру, нехай уже, але вони не погодились».

Для повноти картини хотілось поспілкуватись із позивачко, Пашеною Оленою, але, як виявилось, на судові засідання вона не ходить.

Адвокат Алли Вікторівни, Борзак Андрій Михайлович
, розповів, що стикався з такими справами і говорить, що у таких випадках дуже впливає експертиза, але шанси оцінювати ще зарано.

В рамках судового засідання свідок, Кулишова Лариса Василівна, давала показання:

- Горліна Людвіга вона у нас обслуговувалась у територіальному центрі. Я була на той час соціальним працівником і вона у нас спостерігалась. Тітову Аллу я бачила, коли вони її забирали 27 липня 2015 року. З Горліною я по телефону спілкувалась і приходила кілька разів до неї, контролювати роботу соціального робітника. Спочатку вона була більш здоровіша, коли ставили її на обслуговування, а коли її вже забирали у неї були пухлі ноги, зір погіршився і її треба було доглядати вже, так як соціальний робітник ходив 2 рази на тиждень, а цього було вже не достатньо. За нею мав бути постійний догляд, а в дім-інтернат вона не хотіла і тоді погодилась поїхати проживати до Тітових. Вона була адекватна і розуміла все, ми за своїх підопічних переймаємось, коли я писала заяву, то вона сказала, що Алла її колишня учениця, так в заяві і указано «догляд за мною буде здійснювати моя колишня учениця Тітова Алла. До Тітових вона просто їздила в гості ще коли здоровіша була».

На весні сталась така прикра ситуація, що Горліна Людвіга потрапила в психіатричну лікарню (що стало основним козирем у доводі сторони позивача), от що з цього приводу пояснила свідок:
- Нам зателефонували з лікарні й спитали, чи є у нас на обслуговуванні Горліна Людвіга. Я зателефонувала її невістці, Пашеній Олені, повідомила її, але вона на це ніяк не відреагувала, вона відмовилась. Їй там тільки аналізи взяли і вона там переночувала і все. Сказали, що вона вийшла з дому і не змогла потім знайти дорогу.

Але представник позивача, Дорохіна Тетяна Іванівна була непохитна і заявила, що свідок немає фахової медичної освіти, а отже не може давати висновків щодо психічного стану померлої.
Попередньо було заявлене клопотання про допит ще одного свідка – Ткаченко, яка через погане самопочуття не з’явилась на судове засідання, але вона може надати роз’яснення щодо обставин перебування Горліної у лікарні, як вона туди потрапила і т. д. Тому її повторно викликатимуть до суду на наступне засідання, яке відбудеться 9 червня о 14.00.

Андрій Михайлович, представник Алли Вікторівни, апелював до того, що Горліна перебувала в психіатричній лікарні менше ніж добу і за цей час поставити остаточний діагноз лікарі не могли, до того ж жодних процедур їй не проводили, тому він заявив клопотання про те, щоб направити запит до лікарні, у зв’язку із перебуванням Горліної там 07. 05. 2015 року, з проханням повідомити: з якої причини Горліна була виписана з медичного закладу менше ніж після 1 доби перебування, чи потребувала вона лікування, чи був остаточним діагноз «судинна деменція», враховуючи час обстеження в лікарні.

Дорохіна Тетяна категорично заперечила проти клопотання колеги: «Відповідач намагається всіляко затягувати справу. Всі докази повинні бути надані до початку розгляду справи по суті, але суд навіть задовольнив клопотання, які відповідач уже після всього починає заявляти, причому надумані. Я звертаю, Ваша Честь, увагу стосовно клопотання по свідку Ткаченко. Ткаченко сюди не прийде, тому що відповідач сумлінно приходив до них на квартиру і просив, щоб вона прийшла на засідання. То, шо вона хворіє – це все неправда. Її, навіть, пояснення нічого суттєвого для справи не дали б.

Коли була проведена посмертна судова психіатрична експертиза, була проведена в компетентному відомстві (при міністерстві охорони здоров’я України), було чітко викладено позицію професорів, які мали на це право, тому жодних немає підстав відкладати справу і затягувати».

Андрій Миколайович відповів: «Ми не знали до початку цієї справи, що вона була у психіатричній лікарні, але цей діагноз став в основу заключення експертизи. Я консультувався з лікарем, який вийшов на пенсію. Це підстава для призначення повторної експертизи».

Тітова Алла: «Ви говорите, що ми затримуємо справу, а як ви з квітня місяця експертизу робили рік (а мали б 2-3 місяця). Ви справу оце не затримували? А ми хочемо довести, що за 3 години діагноз у лікарні ніхто не ставить. Пашена знала, що вона була в Халявині і вона собі спокійно цю бабулю не годувала, не доглядала, не прибирала і, значить, чужі люди доглядали».

З огляду на обставини справи, суд ухвалив: стосовно прибуття експертів, суд буде повторно викликати їх тому, що лише при особистому спілкуванні з ними можливо встановити обставини справи. А також повторно запросити свідка Ткаченко Людмилу.

Gorod.cn.ua

Теги: Пашена, Горліна, Тітова, заповіт

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект