moregoods
Пародонтакс
Шампунь
Доместос
Рекс
Шампунь
Крем дневной
Мицелярная вода
Тушь
Ленор
Кондиционер
moregoods
Зубная нитка
Пятновыводитель
Сейфгарт
Тайд
Рексона
Сиф
краска
крем для рук
Даф
Шампунь Даф
Мобильная версия сайта Главная страница » Новости » Город и регион » Хто найкращий друг людини: котик чи песик?



Хто найкращий друг людини: котик чи песик?

Чи, може, конячка? Чи корівка? Чи пташка? Чи мавпочка? Чи віслючок? Чи крокодил? Кожен з них може приносити користь і копійку. Вірний господарю до кінця життя. А от найрідніша і найближча людина (принаймні, такою ви її вважали до певного часу) може зрадити у будь-який момент. Поцілує наостанок, як Христа поцілував іуда, — і піде рахувати свої тридцять срібняків.



«Моя Ліза помагає як ліки»

Марія Іваненко, пенсіонерка, Козелець:

— Звісно, котик ліпший. У мене кішечка Ліза, їй десять років. Розумна. На стіл ніколи не залізе, навіть якщо звідти так смачно пахне, що сил нема терпіти. Ніде не нагидить. Завжди надвір проситься, а в холоди ходить на унітаз: так привчена змалечку. Прийду втомлена, без настрою — скік на руки, муркоче, щоки лиже. І так спокійно робиться, наче валер’янки чи настойки півонії попила. Коли що болить, моститься на те місце, полежить з годину — і біль минає. Моя Ліза — краще за усі ліки. А ще для самотньої людини кіт — як член сім’ї. З ним не так страшно ночувати. Здається, чим він захистить чи поможе? А все ж... Жива душа, гомониш до нього, а він наче тебе слухає, в очі заглядає.

Бджоли ліпші від дружини

Валентина Булаш, пенсіонерка, Ніжин:

— Чоловік Петро Іванович багато років займається бджолами, спить на вуликах. Раніше для такої процедури до нього приїздили люди. Тепер усе рідше — своїх розводять. Петро Іванович має 35 чи 36 бджолиних сімей. Йому, точно, ті бджоли навіть кращі за дружину. Хоча і котиків має, і собачок. Живе з вуликами в батьківській хаті в Кропивному (Ніжинський район). Я там буваю наїздами. Допомагаю йому поратися. По правді кажучи, і сама бджіл люблю. І вони мене — майже не кусають. Хіба коли, як поряд траву жну, то яка дзизне. Витягну жало — і порядок. А от у нашої дочки Наталі на укуси бджіл алергія: опухає.

Уся живність має приносити користь

Олександра Пігор, сільський голова, Неданчичі, Ріпкинський район:

— Мешкаю у двоповерхівці, тому у квартирі нікого не тримаю. Подавали нам хлівці — там держу поросят і курей. Від батьків у спадок лишилося дворище, воно за кілометр від мене. Там тримаю корову і кота. Вся живність має приносити користь. Кури — м’ясо і яйця. Свині — сало і м’ясо. Корова — молоко. Кіт повинен ловити мишей і пацюків. Був у нас собака, та підловили, що став яйця красти — довелося ліквідувати. Хоча для села собака добре: подасть голос, якщо злодій лізтиме, про вовків попередить. Вони з осені селу спокою не давали. Собак їли, людей лякали. Нині, слава Богу, зійшли — їжі їм більше стало.

Лев!!!

Зінаїда Максименко, директор зоопарку, Мена:

— У зоопарку близько тисячі особин різної живності. Та найбільше я люблю лева Барона. Йому вже 14 років. Лев—це сила. Він граційний, з пишною гривою, улюбленець відвідувачів. Коли мені погано, йду до клітки, поговорю до нього — і стає на душі краще. Хто по гороскопу лев, тому раджу частіше бачитися з цими сильними тваринами. Дивитися їм у вічі і заряджатися енергією. У дикій природі лев-самець, доки сам не наїсться, самиці не дає. Наш навпаки. Свинину він не дуже любить. А ось яловичину, баранину тільки подавай. А ще, сирі яйця. Я з дому приношу йому. З’їдає зі шкаралупою.

І той, і той. Якщо без глистів

Віктор Рафальський, виконувач обов’язки начальника держпродспоживслужби Ніжина:

— Для мене хороші і котики, і собачки. Але домашнім улюбленцям потрібно робити антигельмінтну профілактику. Раз на два-три місяці.

Був випадок, коли у Ніжині у дитини знайшли дирофілярію, глист, у склері (зовнішній оболонці) ока. Один зі шляхів розповсюдження дирофіляріозу — через собак. Через собак та котів передаються й інші гельмінти.

У мене особисто собаки нема. Зате живе кіт Максик. Так 13 років тому його назвала донька.

Блек і «танцюючий пес» Бєлка щиріші за Марсіка і Сонька

Альона Крупка, перекладачка, Носівка:

— Більш відданий і щирий друг — пес. І природою так закладено, і з власного досвіду підтверджено. Собака любить хазяїна, радіє йому, сумує, коли не бачить. А кіт байдужий, у кращому випадку — не буде зневажати. Він сам по собі, йому не треба людина-товариш. Мої коти Марсік і Сонько всю зиму товстіли нам на радість, а навесні почали гуляти. Днями пропадають, лише іноді приходять поїсти.

Кажуть, що пес прив’язується до людини, а кіт — до місця.

Віднедавна живемо з коханим на квартирі (орендуємо будиночок). Песика ще не завели, але таке бажання маємо. А от у батьків собаки є. У Євгенових — Блєк. Бо чорний. У моїх — Белка. Бо білий. Собаки так сумують! Щойно заходимо у двір, Бєлка стає на задні лапи, передніми спирається на сітку вольєра й починає виляти хвостом, стрибати. За це ми прозвали його «танцюючий пес». Блєк також норовить вибратися з вольєра, щоб погладили, полащили.

Тижневик «Вісник Ч» №15 (1614), 13 квітня 2017 року

Теги: опитування, собака, котик, домашні улюбленці, «Вісник Ч»

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект