Врятована спадщина

Чернігів – унікальне місто! За кількістю і значимістю архітектурних пам’яток він посідає одне з перших місць не тільки в Україні, але і у всій Східній Європі. Вони є окрасою міста, надають йому неповторності, і не випадково визначний історик Михайло Грушевський порівнював Чернігів з італійським містом Равенною – скарбницею візантійської архітектури.
18 квітня, у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній», відкрилася виставка «Врятована спадщина», яка присвячена унікальним архітектурним пам’яткам Чернігова.



– Сьогодні Україна відзначає свято – День пам’яток історії та культури, і саме в цей день «Чернігів стародавній» репрезентує виставку «Врятована спадщина». Саме на цій виставці можна побачити якими були архітектурні пам’ятки на початку двадцятого століття, у період другої світової війни, коли Чернігів і його архітектурні шедеври зазнали найбільших руйнувань, і коли вони поступово відтворювалися. Тому ця виставка унікальна тим, що вона показує яким чином змінювався Чернігів, – каже Сергій Черняков, вчений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».



Як відбудовувався Чернігів у післявоєнні роки, розповів директор Чернігівських реставраційних майстерень, заслужений будівельник України Юрій В’ялий.
За його словами, друга світова війна перетворила Чернігів на суцільні руїни. Він посідав четверте місце за рівнем руйнувань у колишньому СРСР після Волгограда, Севастополя і Воронежа та був одним з п’яти міст в Україні, що підлягали першочерговій відбудові. Враховуючи необхідність відновлення, у першу чергу, пам’яток архітектури Чернігова, була створена спеціальна комісія, яка вже у 1943 році почала перші архітектурно-археологічні обстеження зруйнованих споруд. Протягом 40 – 60-х років, Українським спеціальним науково-реставраційним виробничим управлінням, Українським науково-дослідним інститутом «Укрпроектреставрація» та Чернігівською міжобласною спеціальною науково-реставраційною майстернею № 3 були проведені реставраційно-консерваційні роботи зруйнованих пам’яток за участю провідних дослідників-архітекторів: П. Д. Барановського, М. В. Холостенка, Ю. С. Асєєва, І. В. Іллєнко, М. М. Говденко та інших. Впродовж 70 – 90‑х років була проведена наукова реставрація інтер’єрів Спасо-Преображенського, Успенського та Троїцького соборів.



– Тут ви можете бачити все, що збережено, чим ми пишаємось. Все це збережено завдяки комусь, споруджено завдяки комусь, і відтворено завдяки комусь. Все це робили люди, – розказує відомий чернігівський колекціонер Костянтин Ягодовський.

За його словами, дослідникам вдалося розвіяти легенду про те, що всі руйнування були в період окупації міста. Кінохроніка 1943 року, коли місто вже булу звільнено від окупантів, показує, що П’ятницька церква на той час була ціла, а вже потім вона була зруйнована. Чому і як вона була зруйнована невідомо і досі.
Як повідомили співробітники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», зараз в Чернігові 29 пам’яток ХІ-ХІХ ст. національного значення, з яких 6 – домонгольського періоду (ХІ-ХІІІ ст.). З усіх міст України наше місто зберегло найбільше давньоруських пам’яток, а ще і неповторний історичний ландшафт – зелені пагорби високого правого берега річки Десни, у який гармонійно вписані безцінні шедеври давнього зодчества, козацької доби, ХІХ ст. і сучасності. Завдяки цьому Чернігів набув значення містобудівної пам’ятки всесвітнього значення.











Більш світлин тут


Володимир Коваль

Теги: виставка, архітектура, пам’ятки, спадщина, культура, Коваль

Добавить в:
Армения

Стомат Гарант

ЦентрКомплект